{"title":"ВПЛИВ МЕДІА-КОНТЕНТУ НА СТУДЕНТСЬКУ МОЛОДЬ ПІД ЧАС ВІЙНИ В УКРАЇНІ (ПРИКЛАД ОПРАЦЮВАННЯ ФІЛЬМУ «УКРАЇНА В ОГНІ 2»)","authors":"Наталя Миколаївна Мрака","doi":"10.32782/2311-8458/2022-1-5","DOIUrl":null,"url":null,"abstract":"У статті розгорнуто тему впливу медіа-контенту під час війни. Йдеться про відображення теми війни у медіа-просторі та роботах митців, зокрема кіно-митців, про формат і наповнення медіа-контенту сьогодні. Розглянуто вплив війни і переживання її як колективної травми, етапи подолання колективної травми, зокрема першого із них – створення арт-об’єктів, що пов’язані з травмівними подіями: пам’ятників, фотоальбомів, книжок спогадів, виставок, музеїв, кінофільмів як свідчень пам’яті багатьох людей. Теоретично обгрунтовано умови зцілення колективної психічної травми, а саме через спільне проживання та спільну творчість. У даній статті представлено результати обговорення і опрацювання теми впливу війни та способів обговорення важких тем втрати через мистецтво, зокрема документальне кіно. Неоціненно важливу справу в цьому контексті роблять автори «Україна в огні-2», які вже випустили 311 серій. У даному (пілотному) дослідженні розглянуто питання впливу представленого медіа-контенту на психоемоційний стан особистості під час війни, проаналізовано доцільність проведення групових психоедукаційних та кінотерапевтичних занять. Зосереджено увагу на те, яка роль і місце документального кіно серед іншого впливового медіа-контенту в інформаційному просторі України. Порушено питання емоційного сприйняття як потреби в якісному відео-контенті саме такого формату, який виділятися із величезної маси та порушує рутинний і хаотичний процес медіаспоживання. Щодо теоретичних аспектів, то висвітлено аргументацію використання документального кіно як арт-медіа, що найкраще висвітлює події під час війни і може бути застосованим в опрацюванні колективної травми. Навчально-терапевтичний формат семінарського заняття дозволив екологічно продіагностувати та опрацювати тему травмівного досвіду. За основу нами взято розуміння мистецтва як засобу легітимізації травми війни та зцілення колективної травми. Висвітлено питання про психологічний вплив фільму. Формат однохвилинних серій – короткометражки, що нагадують «флешбеки» про те, що важко забути, і те, що має емоційний вплив на пам’ять – амальгама звуків, кольорів і подій. Воєнні події мають травмівний ефект і спричиняють травму свідка. Про неоднозначний процес, що має психологічний вплив як на авторів відеосвідчень, кіно-творців, так і на глядачів. Про труднощі перегляду фільму, його сприймання і тригери, як з цим давати раду, не знецінюючи, а, навпаки, констатуючи значення кіно для роботи із травмою.","PeriodicalId":424614,"journal":{"name":"Науковий вісник Львівського державного університету внутрішніх справ (серія психологічна)","volume":"72 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0000,"publicationDate":"2022-10-26","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":"0","resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":null,"PeriodicalName":"Науковий вісник Львівського державного університету внутрішніх справ (серія психологічна)","FirstCategoryId":"1085","ListUrlMain":"https://doi.org/10.32782/2311-8458/2022-1-5","RegionNum":0,"RegionCategory":null,"ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":null,"EPubDate":"","PubModel":"","JCR":"","JCRName":"","Score":null,"Total":0}
引用次数: 0
Abstract
У статті розгорнуто тему впливу медіа-контенту під час війни. Йдеться про відображення теми війни у медіа-просторі та роботах митців, зокрема кіно-митців, про формат і наповнення медіа-контенту сьогодні. Розглянуто вплив війни і переживання її як колективної травми, етапи подолання колективної травми, зокрема першого із них – створення арт-об’єктів, що пов’язані з травмівними подіями: пам’ятників, фотоальбомів, книжок спогадів, виставок, музеїв, кінофільмів як свідчень пам’яті багатьох людей. Теоретично обгрунтовано умови зцілення колективної психічної травми, а саме через спільне проживання та спільну творчість. У даній статті представлено результати обговорення і опрацювання теми впливу війни та способів обговорення важких тем втрати через мистецтво, зокрема документальне кіно. Неоціненно важливу справу в цьому контексті роблять автори «Україна в огні-2», які вже випустили 311 серій. У даному (пілотному) дослідженні розглянуто питання впливу представленого медіа-контенту на психоемоційний стан особистості під час війни, проаналізовано доцільність проведення групових психоедукаційних та кінотерапевтичних занять. Зосереджено увагу на те, яка роль і місце документального кіно серед іншого впливового медіа-контенту в інформаційному просторі України. Порушено питання емоційного сприйняття як потреби в якісному відео-контенті саме такого формату, який виділятися із величезної маси та порушує рутинний і хаотичний процес медіаспоживання. Щодо теоретичних аспектів, то висвітлено аргументацію використання документального кіно як арт-медіа, що найкраще висвітлює події під час війни і може бути застосованим в опрацюванні колективної травми. Навчально-терапевтичний формат семінарського заняття дозволив екологічно продіагностувати та опрацювати тему травмівного досвіду. За основу нами взято розуміння мистецтва як засобу легітимізації травми війни та зцілення колективної травми. Висвітлено питання про психологічний вплив фільму. Формат однохвилинних серій – короткометражки, що нагадують «флешбеки» про те, що важко забути, і те, що має емоційний вплив на пам’ять – амальгама звуків, кольорів і подій. Воєнні події мають травмівний ефект і спричиняють травму свідка. Про неоднозначний процес, що має психологічний вплив як на авторів відеосвідчень, кіно-творців, так і на глядачів. Про труднощі перегляду фільму, його сприймання і тригери, як з цим давати раду, не знецінюючи, а, навпаки, констатуючи значення кіно для роботи із травмою.