ОТЕЦЬ КИРИЛО СЕЛЕЦЬКИЙ І ЧИН СВЯТОГО ВАСИЛІЯ ВЕЛИКОГО

Abstract

У статті вперше досліджено проблематику взаємовідносин о. Кирила Селецького із Чином святого Василя Великого жіночої і чоловічої віток. Настоятель с. Жужеля як основник Згромадження сестер-служебниць Непорочної Діви Марії здійснював духовний провід василіянок, що було звичною практикою того часу. Отець співпрацює з монахинями-василіянками від 1872 р., отримавши обов’язки капелана в Яворові. До наукової студії широкоформатно залучено хроніки монастирів василіянок і василіян, спогади про отця Кирила Селецького, його публікації, а також загальні історичні праці. Констатуємо, що взаємини духовенства були приятельськими та доброзичливими. Зокрема, о. К. Селецький опублікував дві біографічні замітки (оповідання і некролог), присвячені василіянам Єронімові Кузьмичу і Йосафатові Мальчинському. До численної плеяди приятелів о. К. Селецького у середовищі отців василіан належали: ігумен Кристинопільского монастиря Антоній Кучинськиий, протоігумен, а згодом архимандрит Климентій Сарницький, Кипріян Козловський, Іван Тимочко, Юліян Дацій, Мар’ян Повх та інші. Зазначено, що отці василіяни також залишили теплі спомини у своїх літописах (Кристинопільська хроніка) або свідчення доброї пам’яті про о. Кирила в хроніці сестер-йосифіток. Ідеться передусім про вихідця із Цеблова василіянина о. Дам’яна Григорія Богуна, а також його рідних Василя Григорія Богуна і Мартиніяна Михайла Петришина. Характерно те, що василіяни зазначали про святість о. К. Селецького (о. Дам’ян Григорій Богун), якого має вшанувати Церква.  Певні непорозуміння виникли в питаннях проводу Згромадження сестер-служебниць, але це була справа о. Кирила із окремими представниками Чину (радше представників Чину) з душпастирем