Академічна доброчесність і репутація університету

Abstract

У складних умовах воєнного стану перспек­тива посилення репутаційного конкурентного чинника набуває принципо­вого значення у функціонуванні вітчизняних університетів. Одним з напрямів роботи зі зміцнення імід­жу є пошук значущих для споживачів освіт­ніх послуг тем для комунікацій. Актуальним шляхом для просування бренду ЗВО є акцент на дотриманні стандартів академічної доб­ро­чесності в навчанні й дослідженні. Освіт­ній дискурс в Україні вирізнявся загроз­ливими "традиційними особливостя­ми": вияв­лення й адекватна реакція на пору­шення норм академічної доброчесності перебували поза полем пріоритетної уваги адміні­страцій ЗВО, а певний відсоток суспільства вважали здобуття вищої освіти "формальною загаль­ною вимогою". Динаміка змін споживчої перспективи щодо таких налаштувань сфоку­со­вана в цьому досліджен­ні. Мета статті – встановлення особливостей сприй­няття споживачами освітніх послуг спів­відношення між дотриманням стандартів академічної доброчесності та репутацією ЗВО. У дослідженні використано метод системати­зації й узагальнення наявних теоре­тичних джерел та метааналітичних дослід­жень, присвячених питанням репу­тації та іміджу брендів ЗВО; задля отриман­ня даних щодо ставлення споживачів до проблеми порушення норм академічної доброчесності у вищій освіті проведене анонімне онлайн-опитування та інтерв’ю зі студентами. У результаті дослід­ження з’ясовано, що респон­денти здебіль­шого сприймають порушення норм академіч­ної доброчесності як загрозу, що погіршує досвід навчання, нівелює справед­ливу конку­ренцію та підважує репутацію ЗВО-поруш­ника. Впровадження науково-дослід­ницьких програм і відповідних стандартів їх реалізації з широким залученням студентсь­кого загалу є надійним ґрунтом для побудови ефективних комунікативних стратегій, які можуть від­чут­но покращити уявлення ключо­вих цільових аудиторії про репутацію конкрет­ної освітньої інституції.