ІНФОРМАЦІЙНА ЕПОХА – СУСПІЛЬСТВО ЗНАНЬ ЯК ВИМОГА НОВОГО ПІДХОДУ ДО ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ

Abstract

Публікація присвячена дослідженню нових підходів до освітнього процесу в умовах побудови суспільства знань, де особлива увага приділена педагогу-новатору, здатному як засвоювати, так і продукувати нові ідеї; використовувати нові форми, методи та прийоми підготовки фахівців у закладах вищої освіти, оскільки інформаційна епоха вимагає від молодого професіонала вмінь роботи з інформацією, навичок комп’ютерної обробки інформації та знань, поповнюваних впродовж життя, для перетворення інформаційного ресурсу в продукт, послугу, нові знання. В статті висвітлюється питання зміни сучасної освітньої парадигми, пов’язаної з глобальною революцією та трансформаційними суспільно-економічними змінами, зародженням нової інформаційної культури та в зв’язку з утвердженням сприйняття динамічних знань як основної цінності сучасної епохи. Динамічні знання та інтелект працівника стають базовим засобом виробництва, сприяють зміні способу життя, спілкування, мислення, бачення майбутнього та розуміння майбутнього, тому в статті розглянуто напрями та механізми набуття нових знань. В ракурсі зміни освітньої парадигми розглянуто перспективи реалізації компетентнісного підходу в вищій освіті, що передбачає підготовку фахівця, який вільно володіє професією і ґрунтовно орієнтується в суміжних галузях діяльності, готового до постійного знаннєвого зросту та соціальної мобільності. В статті проаналізовано досвід співпраці викладач-студент по системі набуття навичок оволодіння існуючими та продукування нових знань, що розвиває здібності самоосвіти, вміння працювати з різноманітною інформацією, даними та формує нову комунікативну культуру. Вказано, що за рахунок педагогіки партнерства на принципах рівності, доповнюваності та рівнозначущості забезпечується ефективність системи активно-проблемного навчання (дискусії, круглі столи, кейс-методи, дебати та ін); розвиваються навички: самостійної пізнавальної діяльності та критичного мислення; використання ІКТ з розумінням сильних і слабких сторін їх застосування; вибудовування ефективної комунікації під час підготовки та в процесі проведення навчальних занять; постійне поглиблення інтелектуального розвитку; організації індивідуального навчального процесу та вибору ефективних стратегій навчання; підготовки себе як фахівця, відповідно до вимог сучасного ринку праці.