СКЛАДНОЩІ ДИФЕРЕНЦІАЛЬНОЇ ДІАГНОСТИКИ І КЛІНІКО-МОРФОЛОГІЧНОГО ПОРІВНЯННЯ ДЕЯКИХ ВРОДЖЕНИХ ДЕФЕКТІВ РОЗВИТКУ ШЛУНКОВО-КИШКОВОГО ТРАКТУ З ХВОРОБОЮ ГІРШПРУНГА

Abstract

Хворобою Гіршпрунга називають вроджену ваду розвитку кишечнику, при якій у підслизовому та м’язовому нервових сплетіннях (Мейснера і Ауербаха) не виявляються гангліозні клітини. Ця вада розвитку зазвичай трапляється в найбільш дистальних частинах кишечнику (ректосигмоїдна форма хвороби), рідше виявляють більш поширене враження з розповсюдженням в проксимальні відділи кишечнику (субтотальна та тотальна форми хвороби), а також окремі форми у вигляді панінтестинального, сегментарного враження та інші. Для встановлення діагнозу та/або підтвердження наявності цієї хвороби використовуються різноманітні методи. На сьогодні і усьому світі «золотим стандартом» діагностики вважається гістологічне дослідження. Для встановлення діагнозу береться біопсійний та операційний матеріал від хворих з підозрою на це захворювання та використовуються різні методики патоморфологічного дослідження – світова мікроскопія, гістохімічне, імуногістохімічне дослідження, щоб найбільш точно виявити рівень агангліозу та провести максимально щадну для хворого операцію з видалення патологічно зміненої ділянки кишечника та зменшити рівень інвалідизації.