THE BEGINNING OF THE ECLIPSE OF THE TRINITY: THE TRINITARIAN THEOLOGY OF AUGUSTINE

Fedir Stryzhachuk
{"title":"THE BEGINNING OF THE ECLIPSE OF THE TRINITY: THE TRINITARIAN THEOLOGY OF AUGUSTINE","authors":"Fedir Stryzhachuk","doi":"10.30970/2078-6999-2019-23-9","DOIUrl":null,"url":null,"abstract":"У статті розглядається роль Аврелія Августина в генезисі феномену «забуття Трійці» у західному християнському богослов’ї. Незважаючи на значний вклад Августина в розвиток доктрини про Трійцю, окремі риси його богослов’я з розвитком богословської традиції стали латентними чинниками, які викликали модалістичні тенденції в західному тринітарному богослов’ї. А в кінцевому підсумку внесли свій вклад у феномен «забуття Трійці» наприкінці 19-го – на початку 20-го століття. Доктрина про Трійцю характеризується такими рисами. По-перше, Августин починав розгляд вчення про триєдиного Бога з концепції єдності божественної природи – це було його вихідним пунктом. Лише на другому етапі своєї аргументації він переходив до концепції про божественні Особи – це те, що слід було доводити. По-друге, він дотримувався концепції, за якою всі божественні дії поза Трійцею щодо створеного світу приписувалися всій Трійці як цілому, а не окремим божественним Особам. Божественна дія в кінцевому підсумку приписувалася не окремій Особі Трійці, а єдиній спільній природі Бога. По-третє, Августин активно використовував психологічні аналогії для ілюстрації образу Трійці. Психологічним аналогіям присвячена вся друга половина його праці «Про Трійцю». Образ однієї душі людини із трьома здібностями став панівним у другій частині його монументальної праці. Образ однієї душі теж більшою мірою підкреслює єдність Трійці, ніж її триадичний аспект. Названі риси тринітарного богослов’я Августина створили тенденцію в західному богослов’ї, яке тяжіло до акцентування єдності Трійці та характеризувалося недостатньою увагою до множинного аспекту триєдиного Бога. Акцент на єдності триєдиного Бога зрештою привів до радикально монотеїстичного розуміння Бога і «забуття Трійці». Ключові слова: тринітарне богослов’я, доктрина про Трійцю, Аврелій Августин, монотеїзм, психологічні аналогії.","PeriodicalId":369084,"journal":{"name":"Visnyk of the Lviv University Series Philosophical Sciences","volume":"3 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0000,"publicationDate":"1900-01-01","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":"0","resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":null,"PeriodicalName":"Visnyk of the Lviv University Series Philosophical Sciences","FirstCategoryId":"1085","ListUrlMain":"https://doi.org/10.30970/2078-6999-2019-23-9","RegionNum":0,"RegionCategory":null,"ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":null,"EPubDate":"","PubModel":"","JCR":"","JCRName":"","Score":null,"Total":0}
引用次数: 0

Abstract

У статті розглядається роль Аврелія Августина в генезисі феномену «забуття Трійці» у західному християнському богослов’ї. Незважаючи на значний вклад Августина в розвиток доктрини про Трійцю, окремі риси його богослов’я з розвитком богословської традиції стали латентними чинниками, які викликали модалістичні тенденції в західному тринітарному богослов’ї. А в кінцевому підсумку внесли свій вклад у феномен «забуття Трійці» наприкінці 19-го – на початку 20-го століття. Доктрина про Трійцю характеризується такими рисами. По-перше, Августин починав розгляд вчення про триєдиного Бога з концепції єдності божественної природи – це було його вихідним пунктом. Лише на другому етапі своєї аргументації він переходив до концепції про божественні Особи – це те, що слід було доводити. По-друге, він дотримувався концепції, за якою всі божественні дії поза Трійцею щодо створеного світу приписувалися всій Трійці як цілому, а не окремим божественним Особам. Божественна дія в кінцевому підсумку приписувалася не окремій Особі Трійці, а єдиній спільній природі Бога. По-третє, Августин активно використовував психологічні аналогії для ілюстрації образу Трійці. Психологічним аналогіям присвячена вся друга половина його праці «Про Трійцю». Образ однієї душі людини із трьома здібностями став панівним у другій частині його монументальної праці. Образ однієї душі теж більшою мірою підкреслює єдність Трійці, ніж її триадичний аспект. Названі риси тринітарного богослов’я Августина створили тенденцію в західному богослов’ї, яке тяжіло до акцентування єдності Трійці та характеризувалося недостатньою увагою до множинного аспекту триєдиного Бога. Акцент на єдності триєдиного Бога зрештою привів до радикально монотеїстичного розуміння Бога і «забуття Трійці». Ключові слова: тринітарне богослов’я, доктрина про Трійцю, Аврелій Августин, монотеїзм, психологічні аналогії.
三位一体日食的开始:奥古斯丁的三位一体神学
本文章由计算机程序翻译,如有差异,请以英文原文为准。
求助全文
约1分钟内获得全文 求助全文
来源期刊
自引率
0.00%
发文量
0
×
引用
GB/T 7714-2015
复制
MLA
复制
APA
复制
导出至
BibTeX EndNote RefMan NoteFirst NoteExpress
×
提示
您的信息不完整,为了账户安全,请先补充。
现在去补充
×
提示
您因"违规操作"
具体请查看互助需知
我知道了
×
提示
确定
请完成安全验证×
copy
已复制链接
快去分享给好友吧!
我知道了
右上角分享
点击右上角分享
0
联系我们:info@booksci.cn Book学术提供免费学术资源搜索服务,方便国内外学者检索中英文文献。致力于提供最便捷和优质的服务体验。 Copyright © 2023 布克学术 All rights reserved.
京ICP备2023020795号-1
ghs 京公网安备 11010802042870号
Book学术文献互助
Book学术文献互助群
群 号:481959085
Book学术官方微信