{"title":"FORMATION OF VULCANOGENIC AND VULCANOGENIC-SEDIMENT OIL & GAS-COLLECTORS","authors":"І.М. Skopychenko","doi":"10.30836/IGS.0375-7773.2018.170073","DOIUrl":null,"url":null,"abstract":"Останнім часом неабиякої уваги приділяють вивченню нетрадиційних колекторів вуглеводнів. Великого значення набуває питання нафтогазоносності глибоких горизонтів (понад 5,0 км), вулканогенних і вулканогенно-осадових колекторів. Але їхній генезис і формаційна належність, шляхи наповнення вуглеводнями з’ясовані не повною мірою. До недавнього часу дослідження вулканогенних і вулканогенно-осадових товщ стосувалися переважно з'ясування загальної спрямованості еволюції вулканізму в межах різних тектонічних областей і виявлення закономірностей формування деяких видів родовищ твердих корисних копалин. На сьогодні ці формації все більше привертають увагу геологів-нафтовиків у зв'язку з накопиченням даних про приуроченість до них промислових покладів нафти й газу. В основу досліджень покладено дані детального мінералого-петрографічного вивчення порід магматичних, вулканічних і вулканогенно-осадових комплексів України. Досліджено колектори методом точкового електромагнітного зондування для встановлення шляхів міграції із застосуванням методів узагальнення геологічних і геофізичних даних. Також простежено зміни петрологічних особливостей колекторів різних регіонів України. На території України зв’язок нафтогазоносності з вулканогенними товщами виявлено в Західному та Східному нафтогазоносних районах. Аналогічний зв’язок ми можемо прогнозувати і для Південного нафтогазоносного району та для шельфу Чорного й Азовського морів. На основі петрографічного вивчення вулканогенних порід як колекторів нафти й газу їх доцільно розділити на три основні групи (генотипи): вулканогенні (ефузивні),...","PeriodicalId":112372,"journal":{"name":"Tectonics and Stratigraphy","volume":"1 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0000,"publicationDate":"2018-12-20","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":"0","resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":null,"PeriodicalName":"Tectonics and Stratigraphy","FirstCategoryId":"1085","ListUrlMain":"https://doi.org/10.30836/IGS.0375-7773.2018.170073","RegionNum":0,"RegionCategory":null,"ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":null,"EPubDate":"","PubModel":"","JCR":"","JCRName":"","Score":null,"Total":0}
引用次数: 0
Abstract
Останнім часом неабиякої уваги приділяють вивченню нетрадиційних колекторів вуглеводнів. Великого значення набуває питання нафтогазоносності глибоких горизонтів (понад 5,0 км), вулканогенних і вулканогенно-осадових колекторів. Але їхній генезис і формаційна належність, шляхи наповнення вуглеводнями з’ясовані не повною мірою. До недавнього часу дослідження вулканогенних і вулканогенно-осадових товщ стосувалися переважно з'ясування загальної спрямованості еволюції вулканізму в межах різних тектонічних областей і виявлення закономірностей формування деяких видів родовищ твердих корисних копалин. На сьогодні ці формації все більше привертають увагу геологів-нафтовиків у зв'язку з накопиченням даних про приуроченість до них промислових покладів нафти й газу. В основу досліджень покладено дані детального мінералого-петрографічного вивчення порід магматичних, вулканічних і вулканогенно-осадових комплексів України. Досліджено колектори методом точкового електромагнітного зондування для встановлення шляхів міграції із застосуванням методів узагальнення геологічних і геофізичних даних. Також простежено зміни петрологічних особливостей колекторів різних регіонів України. На території України зв’язок нафтогазоносності з вулканогенними товщами виявлено в Західному та Східному нафтогазоносних районах. Аналогічний зв’язок ми можемо прогнозувати і для Південного нафтогазоносного району та для шельфу Чорного й Азовського морів. На основі петрографічного вивчення вулканогенних порід як колекторів нафти й газу їх доцільно розділити на три основні групи (генотипи): вулканогенні (ефузивні),...