Субклінічні особистісні кореляти психологічної безпеки

Abstract

В умовах критичних трансформацій сучасного суспільства, коли особиста і громадська безпеки можутьбути різко та раптово втраченими, а “негативні” (деструктивні, субклінічні, асоціальні) риси особистості отримують джерела розвитку, важливо визначити особливості взаємозв’язків цих явищ. Останнімироками все більш актуальним стає вивчення темнихсторін особистості, відомих як “темне ядро”. Метоюстатті є дослідження психологічних особливостейсуб’єктивного відчуття особистої безпеки в умовахпандемії Covid-19. Методи. Для досягнення цілейдослідження застосовано опитувальник “Темна тріада” (D. L Paulhus & K. M. Williams) та авторську методику. Для дослідження субклінічних особистіснихкорелятів було використано коротку шкалу опитувальника Paulhus D.L. & Williams K. M. (2010), яка дозволяє визначити схильність людини до прояву одногоз особистісних конструктів темної тріади (макіавеллізму, нарцисизму та психопатії). З метою побудови психолінгвістичної моделі небезпеки людинита дослідження рівнів безпеки особистості в різнихсферах життєдіяльності застосовано колективнуавторську методику (Zhuravlova та ін., 2020, 2022).Методика складається з трьох частин: а) загальнаінформація; б) асоціативна шкала; в) завдання, спрямовані на визначення відчуттів особистої безпекиу фізичній, статевій, гендерній, сімейній, територіальній, фінансовій, релігійній, національній, політичній, соціальній, харчовій, бізнесовій сферах життя.Результати. Побудовано емпіричну структурно-феноменологічну психолінгвістичну модель небезпекилюдини. Виокремлено емоційні, когнітивні та поведінкові компоненти моделі. Встановлено достовірні(p≤.05) відмінності між феноменологічними характеристиками суб’єктивних асоціативних образів небезпеки “макевіалістів”, “нарцисів” та “психопатів”. Макіавеллізм (цинізм, тяга до маніпулятивного впливуна інших людей та потреба в контролі), нарцисизм(егоцентризм, патологічне самолюбство) і психопатія (антисоціальність, емоційна холодність) не маютьдостовірних взаємозв’язків з відчуттями особистоїбезпеки. Загалом, середнє значення інтегральногорівня безпеки респондентів в умовах пандемії Covid-19 є досить високим. Знайдено достовірні відмінності між показниками суб’єктивного відчуття безпеки респондентів із високим, середнім та низькимрівнем прояву темних рис особистості лише у політичній сфері життя (p = .032). Висновки. Емпіричнаструктурно-феноменологічна психолінгвістичнамодель небезпеки людини має трьохкомпонентнуструктуру. Існують відмінності між поверхневими(усвідомленими) та глибинними (підсвідомими)феноменологічними характеристиками суб’єктивнихасоціативних образів небезпеки особистості. Першіхарактеризуються домінуванням когнітивних та емоційних особистісних корелятів, а другі – поведінкових. Інтегральний рівень особистої безпеки громадянУкраїни в умовах пандемії Covid-19 є досить високим.Не існує достовірних взаємозв’язків між показникамисубклінічних рис особистості та її інтегральної психологічної безпеки, окрім безпеки в політичній сфері.