ЛІРИЧНИЙ ГЕРОЙ В СУБ’ЄКТНО-ОБ’ЄКТНОМУ ПРОСТОРІ ПІЗНЬОЇ ЛІРИКИ І.О. БУНІНА

Abstract

Іван Олексійович Бунін (1870–1953) – видатний поет ХХ століття. Довгий час до поезії Буніна ставилися як до чогось другорядного по відношенню до його прози, що пояснюється не- дооцінкою її ідейного і художнього багатства. Однак в дослідженнях остан ніх десятиліть (роботи Ю.В. Мальцева, О.Н. Михайлова, В.В. Нефьодова, Т.Г. Дінесман, А.А. Дякіної та ін.) цей підхід було переглянуто, і домінуючою точкою зору стало твердження про н оваторство поезії Буніна, яка в розвитку ряду тем і мотивів часто випереджає його прозу. Творче станов- лення Буніна-поета припадає на період, коли епоха класичного реалізму закінчувалася і загост- рювалася боротьба різноманітних літературних шкіл і течій. Новаторство в розвитку тра- дицій попередників, освоєння сучасних естетичних тенденцій залишили помітний відбиток у творчості поета. З одного боку, його лірика розвивалася в глибині класичної реалістичної традиції, з і н- шого боку, в ній очевидні модифікаційні жанрово-поетичні конструкції, що ставлять твор- чість поета в один ряд з експериментами модерністів в області віршів. Цілком очевидно, що все різноманіття жанрів і художньо-стилістичних прийомів, яке демонструє робота Бун іна, виявляється єдиним цілим, підлеглим логіці думки і почуття автора. Поглиблене і вдумливе в и- вчення такої єдності в різноманітності форм його прояву – важливий і актуальний аспект сучасних бунинских досліджень. Разом з тим питання, що стосується художньої своєрідності поезії І.А. Буніна, особливо пізнього періоду його творчості, все ще залишається відкритим, в зв’язку з чим в даній статті здійснена спроба прояснити один з аспектів такої своєрідності – проблему ліричного героя і форм його вираження в поезії І. Буніна 1918–1926 рр. – переламного періоду його життя і творчості.