НЕЧІТКІ ТЕХНОЛОГІЇ В УПРАВЛІННІ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИМИ ПРОЦЕСАМИ

Abstract

Метою статті було виконання аналізу перебігу соціально-економічних процесів в Україні протягом останніх восьми років для вироблення рекомендацій щодо удосконалення політики управління ними. Складність поставленого завдання полягала у тому, що розвиток досліджуваних процесів характеризується не одним, а декількома первинними чинниками, одночасний аналіз яких не є тривіальним завданням.  Серед цих чинників є не тільки кількісні, а й якісні показники, що робить нашу задачу слабоструктурованою. У роботі при виконанні аналізу було використано статистичні й експертні дані, які характеризують соціально-економічні процеси. Це дало змогу при проведенні розрахунків урахувати російську військову агресію проти України і ситуацію з COVID-19. Використання якісної інформації при проведенні аналізу унеможливлює застосування методів багатовимірної статистики. Для виконання цього завдання пропонується використовувати теорію нечіткої логіки і нечітких множин. Для опису лінгвістичних термів нечітких множин запропоновано скористатися трапецієподібними функціями належності, параметри яких  визначені експертами. Побудована модель апроксимації нелінійного об'єкта з лінгвістичними висловлюваннями дозволяє швидше та легше знайти потрібний результат порівняно з класичною процедурою подібних обчислень. Використовуючи розглянутий підхід у статті проаналізовано тенденції розвитку соціально-економічних процесів в Україні протягом 2013-2020 років. Результатом виконаних розрахунків є значення узагальненого показника, величина якого характеризує рівень розвитку соціально-економічних процесів у відповідному році. Отримані розрахунки показали, що величина цього показника була найбільшою у 2013 році. В наступних двох роках ця величина зменшувалась, а далі почала повільно зростати. Збільшення відбувалось аж до 2019 року, а в 2020 р. величина показника знову зменшилася. Проте в жодному з 2014-2020 років показник не досяг величини, яка була у 2013 році. На нашу думку, головною причиною зменшення величини рівня розвитку соціально-економічних процесів у 2014 і 2015 роках була анексія Росією Автономної республіки Крим і війна на сході України, а в 2020 р. – наслідки пандемії COVID-19