КИЄВО-ПОДІЛ, ЯК НЕКОРОНОВАНА СТОЛИЦЯ ГЕТЬМАНСЬКОЇ УКРАЇНИ: НЕДООЦІНЕНИЙ ТУРИСТИЧНИЙ ПОТЕНЦІАЛ ДЕСТИНАЦІЇ

Ігор Смирнов, Ольга Любіцева, Сергій Запотоцький
{"title":"КИЄВО-ПОДІЛ, ЯК НЕКОРОНОВАНА СТОЛИЦЯ ГЕТЬМАНСЬКОЇ УКРАЇНИ: НЕДООЦІНЕНИЙ ТУРИСТИЧНИЙ ПОТЕНЦІАЛ ДЕСТИНАЦІЇ","authors":"Ігор Смирнов, Ольга Любіцева, Сергій Запотоцький","doi":"10.31470/2786-6424-1/2023-190-199","DOIUrl":null,"url":null,"abstract":"Анотація. \nВступ. Розкрито недооцінений туристичний потенціал Києво-Подолу, як некоронованої столиці гетьманської України XVII-XVIII ст., зокрема, як «заповідника» української сакральної архітектури – церков і монастирів у стилі українського (козацького, мазепинського) бароко. Показано внесок гетьманів України Самійла Кішки та Петра Конашевича-Сагайдачного у розбудову середньовічного Києво-Подолу, зокрема його церковної арітектури. Підкреслено необхідність більш повного використання унікальних туристичних ресурсів Києво-Подолу в туристично-екскурсійній діяльності у м. Києві. \nМета - визначити туристичний потенціал сакральної архітектури Києво-Подолу XVII-XVIII ст. \nМетоди дослідження : аналіз, систематизація та узагальнення даних літературних джерел; порівняльний аналіз. \nРезультати дослідження. Наведені дані щодо архітектурних пам’яток Києво-Подолу, який на декілька століть (XVI-XVIIIст.) став найбільшим культурно-освітнім та релігійним центром України. У даному дослідженні розглядаються адміністративно-сакральний Поділ, який до кінця XIX ст. виконував функції магістрацького Києва. \nТакож висвітлені питання, пов’язані з державною діяльності гетьманів України Самійла Кішки (1530-1602), Петра-Конашевича Сагайдачного (1582-1622), а також - їх внесок у розвитку середньовічного Києво-Подолу. \nВисновки. Українське (козацьке, мазепинське) бароко нині викликає все більшу цікавість та визнання не тільки у знавців архітектури, але й у туристів – українських та іноземних. Тому і Києво-Поділ, як «заповідник» українських церков у цьому стилі, має стати обов’язковим складником туристичних маршрутів та екскурсій у Києві, що є особливо актуальним в сучасних умовах повномасштабного російського вторгнення в Україну.","PeriodicalId":438090,"journal":{"name":"Theory and practice of physical culture and sports","volume":"35 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0000,"publicationDate":"2023-06-14","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":"0","resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":null,"PeriodicalName":"Theory and practice of physical culture and sports","FirstCategoryId":"1085","ListUrlMain":"https://doi.org/10.31470/2786-6424-1/2023-190-199","RegionNum":0,"RegionCategory":null,"ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":null,"EPubDate":"","PubModel":"","JCR":"","JCRName":"","Score":null,"Total":0}
引用次数: 0

Abstract

Анотація. Вступ. Розкрито недооцінений туристичний потенціал Києво-Подолу, як некоронованої столиці гетьманської України XVII-XVIII ст., зокрема, як «заповідника» української сакральної архітектури – церков і монастирів у стилі українського (козацького, мазепинського) бароко. Показано внесок гетьманів України Самійла Кішки та Петра Конашевича-Сагайдачного у розбудову середньовічного Києво-Подолу, зокрема його церковної арітектури. Підкреслено необхідність більш повного використання унікальних туристичних ресурсів Києво-Подолу в туристично-екскурсійній діяльності у м. Києві. Мета - визначити туристичний потенціал сакральної архітектури Києво-Подолу XVII-XVIII ст. Методи дослідження : аналіз, систематизація та узагальнення даних літературних джерел; порівняльний аналіз. Результати дослідження. Наведені дані щодо архітектурних пам’яток Києво-Подолу, який на декілька століть (XVI-XVIIIст.) став найбільшим культурно-освітнім та релігійним центром України. У даному дослідженні розглядаються адміністративно-сакральний Поділ, який до кінця XIX ст. виконував функції магістрацького Києва. Також висвітлені питання, пов’язані з державною діяльності гетьманів України Самійла Кішки (1530-1602), Петра-Конашевича Сагайдачного (1582-1622), а також - їх внесок у розвитку середньовічного Києво-Подолу. Висновки. Українське (козацьке, мазепинське) бароко нині викликає все більшу цікавість та визнання не тільки у знавців архітектури, але й у туристів – українських та іноземних. Тому і Києво-Поділ, як «заповідник» українських церков у цьому стилі, має стати обов’язковим складником туристичних маршрутів та екскурсій у Києві, що є особливо актуальним в сучасних умовах повномасштабного російського вторгнення в Україну.
求助全文
约1分钟内获得全文 求助全文
来源期刊
自引率
0.00%
发文量
0
×
引用
GB/T 7714-2015
复制
MLA
复制
APA
复制
导出至
BibTeX EndNote RefMan NoteFirst NoteExpress
×
提示
您的信息不完整,为了账户安全,请先补充。
现在去补充
×
提示
您因"违规操作"
具体请查看互助需知
我知道了
×
提示
确定
请完成安全验证×
copy
已复制链接
快去分享给好友吧!
我知道了
右上角分享
点击右上角分享
0
联系我们:info@booksci.cn Book学术提供免费学术资源搜索服务,方便国内外学者检索中英文文献。致力于提供最便捷和优质的服务体验。 Copyright © 2023 布克学术 All rights reserved.
京ICP备2023020795号-1
ghs 京公网安备 11010802042870号
Book学术文献互助
Book学术文献互助群
群 号:481959085
Book学术官方微信