{"title":"КИЄВО-ПОДІЛ, ЯК НЕКОРОНОВАНА СТОЛИЦЯ ГЕТЬМАНСЬКОЇ УКРАЇНИ: НЕДООЦІНЕНИЙ ТУРИСТИЧНИЙ ПОТЕНЦІАЛ ДЕСТИНАЦІЇ","authors":"Ігор Смирнов, Ольга Любіцева, Сергій Запотоцький","doi":"10.31470/2786-6424-1/2023-190-199","DOIUrl":null,"url":null,"abstract":"Анотація. \nВступ. Розкрито недооцінений туристичний потенціал Києво-Подолу, як некоронованої столиці гетьманської України XVII-XVIII ст., зокрема, як «заповідника» української сакральної архітектури – церков і монастирів у стилі українського (козацького, мазепинського) бароко. Показано внесок гетьманів України Самійла Кішки та Петра Конашевича-Сагайдачного у розбудову середньовічного Києво-Подолу, зокрема його церковної арітектури. Підкреслено необхідність більш повного використання унікальних туристичних ресурсів Києво-Подолу в туристично-екскурсійній діяльності у м. Києві. \nМета - визначити туристичний потенціал сакральної архітектури Києво-Подолу XVII-XVIII ст. \nМетоди дослідження : аналіз, систематизація та узагальнення даних літературних джерел; порівняльний аналіз. \nРезультати дослідження. Наведені дані щодо архітектурних пам’яток Києво-Подолу, який на декілька століть (XVI-XVIIIст.) став найбільшим культурно-освітнім та релігійним центром України. У даному дослідженні розглядаються адміністративно-сакральний Поділ, який до кінця XIX ст. виконував функції магістрацького Києва. \nТакож висвітлені питання, пов’язані з державною діяльності гетьманів України Самійла Кішки (1530-1602), Петра-Конашевича Сагайдачного (1582-1622), а також - їх внесок у розвитку середньовічного Києво-Подолу. \nВисновки. Українське (козацьке, мазепинське) бароко нині викликає все більшу цікавість та визнання не тільки у знавців архітектури, але й у туристів – українських та іноземних. Тому і Києво-Поділ, як «заповідник» українських церков у цьому стилі, має стати обов’язковим складником туристичних маршрутів та екскурсій у Києві, що є особливо актуальним в сучасних умовах повномасштабного російського вторгнення в Україну.","PeriodicalId":438090,"journal":{"name":"Theory and practice of physical culture and sports","volume":"35 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0000,"publicationDate":"2023-06-14","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":"0","resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":null,"PeriodicalName":"Theory and practice of physical culture and sports","FirstCategoryId":"1085","ListUrlMain":"https://doi.org/10.31470/2786-6424-1/2023-190-199","RegionNum":0,"RegionCategory":null,"ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":null,"EPubDate":"","PubModel":"","JCR":"","JCRName":"","Score":null,"Total":0}
引用次数: 0
Abstract
Анотація.
Вступ. Розкрито недооцінений туристичний потенціал Києво-Подолу, як некоронованої столиці гетьманської України XVII-XVIII ст., зокрема, як «заповідника» української сакральної архітектури – церков і монастирів у стилі українського (козацького, мазепинського) бароко. Показано внесок гетьманів України Самійла Кішки та Петра Конашевича-Сагайдачного у розбудову середньовічного Києво-Подолу, зокрема його церковної арітектури. Підкреслено необхідність більш повного використання унікальних туристичних ресурсів Києво-Подолу в туристично-екскурсійній діяльності у м. Києві.
Мета - визначити туристичний потенціал сакральної архітектури Києво-Подолу XVII-XVIII ст.
Методи дослідження : аналіз, систематизація та узагальнення даних літературних джерел; порівняльний аналіз.
Результати дослідження. Наведені дані щодо архітектурних пам’яток Києво-Подолу, який на декілька століть (XVI-XVIIIст.) став найбільшим культурно-освітнім та релігійним центром України. У даному дослідженні розглядаються адміністративно-сакральний Поділ, який до кінця XIX ст. виконував функції магістрацького Києва.
Також висвітлені питання, пов’язані з державною діяльності гетьманів України Самійла Кішки (1530-1602), Петра-Конашевича Сагайдачного (1582-1622), а також - їх внесок у розвитку середньовічного Києво-Подолу.
Висновки. Українське (козацьке, мазепинське) бароко нині викликає все більшу цікавість та визнання не тільки у знавців архітектури, але й у туристів – українських та іноземних. Тому і Києво-Поділ, як «заповідник» українських церков у цьому стилі, має стати обов’язковим складником туристичних маршрутів та екскурсій у Києві, що є особливо актуальним в сучасних умовах повномасштабного російського вторгнення в Україну.