O.V. Tymoshyna, L. Ovcharenko, A.O. Vertehel, I.V. Samokhin, O.V. Kryazhev
{"title":"Комплексна оцінка деяких параметрів фагоцитозу у дітей віком 2–5 років залежно від частоти захворюваності на гострі респіраторні інфекції","authors":"O.V. Tymoshyna, L. Ovcharenko, A.O. Vertehel, I.V. Samokhin, O.V. Kryazhev","doi":"10.22141/2224-0551.18.1.2023.1558","DOIUrl":null,"url":null,"abstract":"Актуальність. Після зараження респіраторними вірусами спостерігається підвищена продукція прозапальних цитокінів, включно з фактором некрозу пухлини α (ФНП-α), інтерлейкіном (IL) 6, IL-1β, які призводять до перехресної активації нейроендокринної імунної системи, що здатно погіршувати фагоцитоз з підвищенням захворюваності на гострі респіраторні захворювання (ГРЗ), формуючи порочне коло. Мета дослідження: підвищення ефективності діагностики імунних порушень при частих ГРЗ у дітей віком 2–5 років шляхом порівняльного аналізу даних, отриманих на підставі дослідження деяких параметрів фагоцитозу, сироваткових рівнів прозапальних цитокінів та продуктів перекисного окиснення ліпідів (ПОЛ). Матеріали та методи. Під спостереженням перебували 60 дітей віком від 2 до 5 років, з яких було сформовано 2 групи: 1) діти, які часто хворіють на гострі інфекційні захворювання респіраторного тракту (n = 30); 2) діти, які хворіють на гострі інфекційні захворювання респіраторного тракту менше ніж 6 разів на рік (n = 30). Результати. Серед дітей 1-ї групи була збільшена частота реєстрації низьких показників фагоцитарного числа (на 60,0 %, р < 0,05), фагоцитарного індексу (на 56,0 %, р < 0,05), індексу завершеності фагоцитозу (на 70,0 %, р < 0,05), стимульованого стафілококом НСТ-тесту (на 50,0 %, р < 0,05) та високих показників спонтанного НСТ-тесту (на 43,3 %, р < 0,05), вмісту у сироватці крові інтерлейкіну-1β (на 46,7 %, р < 0,05), інтерлейкіну-6 (на 43,3 %, р < 0,05), інтерлейкіну-10 (на 30,0 %, р < 0,05), ФНП-α (на 46,7 %, р < 0,05); відзначалося збільшення співвідношення інтерлейкіну-6/-10 в 2 та більше рази, високих показників гідроперекисів ліпідів (на 80,0 %, р < 0,05), дієнових кон’югат (на 80,0 %, р < 0,05), малонового діальдегіду (на 76,7 %, р < 0,05), дієнових кетонів (на 76,7 %, р < 0,05), шифових основ (на 76,7 %, р < 0,05). Висновки. Діти віком 2–5 років, які часто хворіють на ГРЗ, мають особливості поглинальної, цитокініндукуючої й метаболічної функцій фагоцитозу, що проявилося у збільшенні сироваткової концентрації прозапальних цитокінів та продуктів усіх стадій перекисного окиснення ліпідів клітинних мембран.","PeriodicalId":338009,"journal":{"name":"CHILD`S HEALTH","volume":"34 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0000,"publicationDate":"2023-03-25","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":"0","resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":null,"PeriodicalName":"CHILD`S HEALTH","FirstCategoryId":"1085","ListUrlMain":"https://doi.org/10.22141/2224-0551.18.1.2023.1558","RegionNum":0,"RegionCategory":null,"ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":null,"EPubDate":"","PubModel":"","JCR":"","JCRName":"","Score":null,"Total":0}
引用次数: 0
Abstract
Актуальність. Після зараження респіраторними вірусами спостерігається підвищена продукція прозапальних цитокінів, включно з фактором некрозу пухлини α (ФНП-α), інтерлейкіном (IL) 6, IL-1β, які призводять до перехресної активації нейроендокринної імунної системи, що здатно погіршувати фагоцитоз з підвищенням захворюваності на гострі респіраторні захворювання (ГРЗ), формуючи порочне коло. Мета дослідження: підвищення ефективності діагностики імунних порушень при частих ГРЗ у дітей віком 2–5 років шляхом порівняльного аналізу даних, отриманих на підставі дослідження деяких параметрів фагоцитозу, сироваткових рівнів прозапальних цитокінів та продуктів перекисного окиснення ліпідів (ПОЛ). Матеріали та методи. Під спостереженням перебували 60 дітей віком від 2 до 5 років, з яких було сформовано 2 групи: 1) діти, які часто хворіють на гострі інфекційні захворювання респіраторного тракту (n = 30); 2) діти, які хворіють на гострі інфекційні захворювання респіраторного тракту менше ніж 6 разів на рік (n = 30). Результати. Серед дітей 1-ї групи була збільшена частота реєстрації низьких показників фагоцитарного числа (на 60,0 %, р < 0,05), фагоцитарного індексу (на 56,0 %, р < 0,05), індексу завершеності фагоцитозу (на 70,0 %, р < 0,05), стимульованого стафілококом НСТ-тесту (на 50,0 %, р < 0,05) та високих показників спонтанного НСТ-тесту (на 43,3 %, р < 0,05), вмісту у сироватці крові інтерлейкіну-1β (на 46,7 %, р < 0,05), інтерлейкіну-6 (на 43,3 %, р < 0,05), інтерлейкіну-10 (на 30,0 %, р < 0,05), ФНП-α (на 46,7 %, р < 0,05); відзначалося збільшення співвідношення інтерлейкіну-6/-10 в 2 та більше рази, високих показників гідроперекисів ліпідів (на 80,0 %, р < 0,05), дієнових кон’югат (на 80,0 %, р < 0,05), малонового діальдегіду (на 76,7 %, р < 0,05), дієнових кетонів (на 76,7 %, р < 0,05), шифових основ (на 76,7 %, р < 0,05). Висновки. Діти віком 2–5 років, які часто хворіють на ГРЗ, мають особливості поглинальної, цитокініндукуючої й метаболічної функцій фагоцитозу, що проявилося у збільшенні сироваткової концентрації прозапальних цитокінів та продуктів усіх стадій перекисного окиснення ліпідів клітинних мембран.