AESTHETICS OF THE WORD AND IMAGE IN SOCIAL TOK SHOW: UKRAINIAN EXPERIENCE

Abstract

© Пуцята Ірина, 2018 У статті здійснено аналіз ток-шоу як жанру масової культури. Звернено увагу, на те, що основними принципи, на яких будується ток-шоу, це правдивість і реальність того, про що говориш. Практично завжди в шоу можна почути життєві неординарні історії – це свого роду родзинка програми. Або ж просто на телешоу запрошують людей, які знають зміст проблеми не зі статистичних даних, а мають багатий особистий досвід роботи у тій чи іншій темі. Розглянуто шоу як багатогранний засіб заповнення телевізійного ефіру, багатофункціональний аспект масової і міжособистісної комунікації. Акцентовано на тому, що соціальні телепроекти завжди орієнтовані не тільки на комунікацію, але й на терапію. Передбачається, що в кожній передачі буде запропоновано якесь, хоча б і проміжне, рішення поставленої проблеми. Потенційно такі програми можуть служити звільненню від поширених культурних страхів і упереджень. Нарешті, як і інші телевізійні проекти, ток-шоу повинні також розважати аудиторію, утримуючи її біля екранів. Саме композиційні особливості виділяють ток-шоу серед інших видів дискурсу і визначають його вплив на формування світогляду. Ефективність досягається за допомогою роботи по певних схемах, що і показано в даній роботі. Саме вони сьогодні помітно впливають на формування обличчя телебачення. Стилістика сучасного телеефіру диктується законами видовища, елементи якого збагатили телевізійну публіцистику, утворивши, по суті, новий жанровий формат, який має характер шоу. Наразі телешоу відносяться до числа найбільш рейтингових передач, тому їх автори зацікавлені у підтримці та збереженні аудиторії. Сьогоднішні соціальні проекти, або псевдосоціальні ток-шоу, не дають космічних рейтингів, вони підтримують середню картину дня. З телебачення зникає смак. Все заполоняє телевізійний масс-маркет. Ключові слова: ток-шоу; телепередачі; телевізійний ефір; теледискусія; інфотейнмент.