Віктор Куйбіда, Петро Коханець, Валентина Лопатинська
{"title":"ОПТИМІЗАЦІЯ ВУГЛЕВОДНОГО ЕНЕРГОЗАБЕЗПЕЧЕННЯ В ТРИАТЛОНІ","authors":"Віктор Куйбіда, Петро Коханець, Валентина Лопатинська","doi":"10.31470/2786-6424-1/2023-16-21","DOIUrl":null,"url":null,"abstract":"Анотація. \nВступ. Під час довготривалих випробувань спортсмени змушені харчуватися по дистанції. Вживання вуглеводно-електролітних речовин вирішує, щонайменше, кілька завдань: покращення спортивного результату, уникнення шлунково-кишківникових розладів та збереження здоров’я. Основною транспортною енергетичною формою вуглеводів в триатлоні є глюкоза. Водночас всмоктування глюкози може бути обмежене здатністю ентероцитів кишкової транспортної системи. У сучасній літературі та методиці дані, які стосуються використання вуглеводних батончиків, гелів та розчинів ще й досі суперечливі щодо їх вживання до тренування, під час випробування та після нього. До того ж, не у повній мірі розкрито взаємозв’язок між механізмом транспорту та енергогенеруючим окисненням моносахаридів. Проблема оптимізації вуглеводного енергозабезпечення в триатлоні є актуальною, тому що має теоретичний і практичний характер. \nМетою оглядового дослідження було з’ясування механізму ефективного проникнення вуглеводів в кровоносну систему, швидкості їх екзогенного окиснення та оптимізації методики харчування по дистанції в триатлоні. \nМетоди дослідження: теоретичний аналіз, систематизація та узагальнення даних літературних джерел, електронної бази даних PubMed. \nРезультати дослідження та висновки. Вуглеводи проникають з просвіту кишківника в ентероцити, а з них у кровоносну систему за участі різних переносників. Вживання змішаних типів вуглеводів (глюкоза + фруктоза + трегалоза) збільшує швидкість поглинання вуглеводів шлунково-кишковим трактом та швидкість їх окиснення в клітинах організму.","PeriodicalId":438090,"journal":{"name":"Theory and practice of physical culture and sports","volume":"82 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0000,"publicationDate":"2023-06-14","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":"0","resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":null,"PeriodicalName":"Theory and practice of physical culture and sports","FirstCategoryId":"1085","ListUrlMain":"https://doi.org/10.31470/2786-6424-1/2023-16-21","RegionNum":0,"RegionCategory":null,"ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":null,"EPubDate":"","PubModel":"","JCR":"","JCRName":"","Score":null,"Total":0}
引用次数: 0
Abstract
Анотація.
Вступ. Під час довготривалих випробувань спортсмени змушені харчуватися по дистанції. Вживання вуглеводно-електролітних речовин вирішує, щонайменше, кілька завдань: покращення спортивного результату, уникнення шлунково-кишківникових розладів та збереження здоров’я. Основною транспортною енергетичною формою вуглеводів в триатлоні є глюкоза. Водночас всмоктування глюкози може бути обмежене здатністю ентероцитів кишкової транспортної системи. У сучасній літературі та методиці дані, які стосуються використання вуглеводних батончиків, гелів та розчинів ще й досі суперечливі щодо їх вживання до тренування, під час випробування та після нього. До того ж, не у повній мірі розкрито взаємозв’язок між механізмом транспорту та енергогенеруючим окисненням моносахаридів. Проблема оптимізації вуглеводного енергозабезпечення в триатлоні є актуальною, тому що має теоретичний і практичний характер.
Метою оглядового дослідження було з’ясування механізму ефективного проникнення вуглеводів в кровоносну систему, швидкості їх екзогенного окиснення та оптимізації методики харчування по дистанції в триатлоні.
Методи дослідження: теоретичний аналіз, систематизація та узагальнення даних літературних джерел, електронної бази даних PubMed.
Результати дослідження та висновки. Вуглеводи проникають з просвіту кишківника в ентероцити, а з них у кровоносну систему за участі різних переносників. Вживання змішаних типів вуглеводів (глюкоза + фруктоза + трегалоза) збільшує швидкість поглинання вуглеводів шлунково-кишковим трактом та швидкість їх окиснення в клітинах організму.