ДО ПИТАННЯ СУСПІЛЬНО-ГЕОГРАФІЧНОЇ НЕОДНОРІДНОСТІ СТРИЙСЬКОГО РАЙОНУ ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Abstract

У статті розкрито зміст поняття «суспільно-географічна неоднорідність» як різноманітність,мінливість просторових форм людської життєдіяльності, насамперед, демовідтворювальної,розселенської, господарської. Наголошено на актуальності суспільно-географічних дослідженьпросторової неоднорідності адміністративно-територіальних одиниць, утворених унаслідок політики децентралізації. Статистичну базу дослідження становлять матеріали Порталу спроможності територіальних громад (доступні до 24 лютого 2022 р.). Відповідно до методологічних засадсуспільно-географічних досліджень виконано покомпонентний аналіз просторової неоднорідності Стрийського району Львівської області у розрізі територіальних громад. Для визначеннядемогеографічної неоднорідності Стрийського району проаналізовано просторові диспропорції за показниками загальної людності територіальних громад і темпами її скорочення, віковоїструктури населення, щільності населення, рівнем урбанізації, міграційним рухом. За допомогоюкореляційного аналізу виявлено вплив на демографічну нестабільність економічних чинників,зокрема скорочення промислового виробництва. На основі коефіцієнтів концентрації населення(30,58 %), концентрації учнів закладів середньої освіти (31,57 %) висновано про помірну демогеографічну неоднорідність Стрийського району. Особливості розселенської неоднорідностірозкрито за показниками кількості поселень, щільності поселень, середньої людності поселень,демографічної ваги адміністративного центру в загальній людності громади та її відхилення відсереднього районного значення. Економічна неоднорідність Стрийського району розкрита черездоступні показники фінансових результатів господарської діяльності, зокрема доходи загальногофонду місцевих бюджетів, надходжень акцизу, єдиного податку і плати за землю. У розрізі територіальних громад ці показники відрізняються відповідно у 28,9, 251,5, 24,4 і 22,0 раза. Особливості суспільно-географічної неоднорідності можуть бути використані для уточнення стратегійсоціально-економічного розвитку територіальних громад, визначення центрів їх пріоритетного розвитку, обґрунтування співробітництва територіальних громад для розв’язання проблем регіонального розвитку.