{"title":"МЕТОДИКА АНАЛІЗУ СИСТЕМИ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ ІНФРАСТРУКТУРИ ЦИФРОВОЇ ЕКОНОМІКИ","authors":"Д. О. Котелевець","doi":"10.53920/es-2022-3-7","DOIUrl":null,"url":null,"abstract":"Проведення аналізу сучасних тенденцій функціонування системи державного регулювання розвитку інфраструктури цифрової економіки потребує попереднього обґрунтування методичних положень пізнання стану такої системи. Фундаментом формування таких методичних положень є принципи релевантності, компаративності, транспарентності, оптимізованості, комплексності, вичерпності, коректності та періодичності, дотримання яких забезпечить отримання об’єктивних результатів аналізу. Етапами проведення аналітичного дослідження є: підготовчий (визначення об’єкту і його природи, структуризація об’єкту, підбір показників для аналізу та їх групування); основний (акумулювання статистичних даних, безпосередньо аналіз, виявлення тенденцій розвитку об’єкта); заключний (систематизація і оформлення отриманих результатів, формулювання висновків). Складність об’єкту дослідження обумовила формування кількох груп показників, що характеризують різні аспекти системи державного регулювання розвитку інфраструктури цифрової економіки: 1) базові технічні параметри (доступ до широкосмугового Інтернету, функціональні потужності сайтів підприємств); 2) основні економічні параметри (індикатори розвитку електронної торгівлі); 3) параметри кадрового забезпечення (найм і навчання фахівців у сфері інформаційно-комунікаційних технологій); 4) інноваційно-технологічні параметри (масштаби впровадження новітніх інформаційно-комунікаційних технологій у діяльність підприємств країни – за видами економічної діяльності та розмірами підприємств); 5) параметри глобалізації (позиції у світових рейтингах, що характеризують різні аспекти розвитку процесів глобалізації національних економік); 6) нормативно-правові параметри (чинні нормативні акти та стратегічні документи, що стосуються розвитку досліджуваного об’єкту). Запропонований методичний підхід дозволить отримати об’єктивні результати аналітичного дослідження, адекватні реальному стану екзогенного й ендогенного середовища цифрової економіки.","PeriodicalId":117522,"journal":{"name":"Economic Synergy","volume":"26 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0000,"publicationDate":"2022-09-30","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":"0","resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":null,"PeriodicalName":"Economic Synergy","FirstCategoryId":"1085","ListUrlMain":"https://doi.org/10.53920/es-2022-3-7","RegionNum":0,"RegionCategory":null,"ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":null,"EPubDate":"","PubModel":"","JCR":"","JCRName":"","Score":null,"Total":0}
引用次数: 0
Abstract
Проведення аналізу сучасних тенденцій функціонування системи державного регулювання розвитку інфраструктури цифрової економіки потребує попереднього обґрунтування методичних положень пізнання стану такої системи. Фундаментом формування таких методичних положень є принципи релевантності, компаративності, транспарентності, оптимізованості, комплексності, вичерпності, коректності та періодичності, дотримання яких забезпечить отримання об’єктивних результатів аналізу. Етапами проведення аналітичного дослідження є: підготовчий (визначення об’єкту і його природи, структуризація об’єкту, підбір показників для аналізу та їх групування); основний (акумулювання статистичних даних, безпосередньо аналіз, виявлення тенденцій розвитку об’єкта); заключний (систематизація і оформлення отриманих результатів, формулювання висновків). Складність об’єкту дослідження обумовила формування кількох груп показників, що характеризують різні аспекти системи державного регулювання розвитку інфраструктури цифрової економіки: 1) базові технічні параметри (доступ до широкосмугового Інтернету, функціональні потужності сайтів підприємств); 2) основні економічні параметри (індикатори розвитку електронної торгівлі); 3) параметри кадрового забезпечення (найм і навчання фахівців у сфері інформаційно-комунікаційних технологій); 4) інноваційно-технологічні параметри (масштаби впровадження новітніх інформаційно-комунікаційних технологій у діяльність підприємств країни – за видами економічної діяльності та розмірами підприємств); 5) параметри глобалізації (позиції у світових рейтингах, що характеризують різні аспекти розвитку процесів глобалізації національних економік); 6) нормативно-правові параметри (чинні нормативні акти та стратегічні документи, що стосуються розвитку досліджуваного об’єкту). Запропонований методичний підхід дозволить отримати об’єктивні результати аналітичного дослідження, адекватні реальному стану екзогенного й ендогенного середовища цифрової економіки.