Валерій Валерійович Козловський, Аліна Станіславівна Савченко, О.О. Толстікова, Лариса Клобукова
{"title":"КРИТЕРІЇ ВИБОРУ СПЕКТРАЛЬНО-ЕФЕКТИВНИХ СИГНАЛІВ У БЕЗПРОВОДОВИХ ІНФОРМАЦІЙНИХ МЕРЕЖАХ","authors":"Валерій Валерійович Козловський, Аліна Станіславівна Савченко, О.О. Толстікова, Лариса Клобукова","doi":"10.18372/2310-5461.56.17125","DOIUrl":null,"url":null,"abstract":"Безпроводові мережі передачі даних стали одним із головних напрямків розвитку мережної індустрії завдяки простоті реалізації та обслуговування. Певною складністю є об’єктивна обмеженістю частотного ресурсу. У зв’язку з цим існує проблема забезпечення максимально доступної спектральної ефективності сигналів, які переносять інформацію у каналах обміну. Показано, що при розкладанні довільного сигналу у ряд Фур'є відновлення сигналу можна достатньо успішно забезпечити шляхом застосування методу Фейєра підсумовування середніх арифметичних частинних сум ряду. У роботі розглядається задача дослідження спектральної ефективності стосовно OFDM-сигналів зі згладжуванням. У якості функцій згладжування використовуються функції, що випливають з методу Фейєра підсумовування середніх арифметичних. Як відомо, при застосування теореми Фейєра до підсумовування рядів Фур'є гарантується рівномірна (монотонна) збіжність частинних сум ряду до функції, яка розкладається. У роботі показано, що метод не тільки є корисним для відновлення сигналів по обмеженому числу членів ряду, але ядро Фейєра грає роль інструменту забезпечення спектральної ефективності сигналів. Розрахунковим шляхом доведено, що завдяки згладжуванню з використанням ядра Фейєра форма сигналу наближається до гаусовської, яка є найбільш прийнятною для оптимального розподілу енергії сигналу за часом та частотою. У подальшому планується, базуючись на загальній теорії сигналів, зокрема, функцій невизначеності, провести окремі дослідження та порівняльний аналіз сигналів, найбільш придатних для застосування у безпроводових мережах","PeriodicalId":388526,"journal":{"name":"Science-based technologies","volume":"1 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0000,"publicationDate":"2023-01-31","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":"0","resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":null,"PeriodicalName":"Science-based technologies","FirstCategoryId":"1085","ListUrlMain":"https://doi.org/10.18372/2310-5461.56.17125","RegionNum":0,"RegionCategory":null,"ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":null,"EPubDate":"","PubModel":"","JCR":"","JCRName":"","Score":null,"Total":0}
引用次数: 0
Abstract
Безпроводові мережі передачі даних стали одним із головних напрямків розвитку мережної індустрії завдяки простоті реалізації та обслуговування. Певною складністю є об’єктивна обмеженістю частотного ресурсу. У зв’язку з цим існує проблема забезпечення максимально доступної спектральної ефективності сигналів, які переносять інформацію у каналах обміну. Показано, що при розкладанні довільного сигналу у ряд Фур'є відновлення сигналу можна достатньо успішно забезпечити шляхом застосування методу Фейєра підсумовування середніх арифметичних частинних сум ряду. У роботі розглядається задача дослідження спектральної ефективності стосовно OFDM-сигналів зі згладжуванням. У якості функцій згладжування використовуються функції, що випливають з методу Фейєра підсумовування середніх арифметичних. Як відомо, при застосування теореми Фейєра до підсумовування рядів Фур'є гарантується рівномірна (монотонна) збіжність частинних сум ряду до функції, яка розкладається. У роботі показано, що метод не тільки є корисним для відновлення сигналів по обмеженому числу членів ряду, але ядро Фейєра грає роль інструменту забезпечення спектральної ефективності сигналів. Розрахунковим шляхом доведено, що завдяки згладжуванню з використанням ядра Фейєра форма сигналу наближається до гаусовської, яка є найбільш прийнятною для оптимального розподілу енергії сигналу за часом та частотою. У подальшому планується, базуючись на загальній теорії сигналів, зокрема, функцій невизначеності, провести окремі дослідження та порівняльний аналіз сигналів, найбільш придатних для застосування у безпроводових мережах