ФОРМУВАННЯ КРИТИЧНОГО МИСЛЕННЯ МАЙБУТНІХ ПСИХОЛОГІВ ЗАСОБАМИ АНАЛІЗУ НАУКОВИХ ТЕКСТІВ

Abstract

У статті представлено результати теоретичного аналізу сутності поняття «критичне мислення» та емпіричного дослідження шляхів його формування у навчальному процесі закладу вищої освіти. Мета дослідження полягала в теоретичному обґрунтуванні сутності критичного мислення і на цій основі розробці і апробації методики формування критичного мислення студентів-майбутніх психологів. Процедура дослідження базувалась на системі методів: опрацюванні наукової літератури, порівнянні узагальненні провідних ідей, теоретичному моделюванні, педагогічному спостереженні, вивченні результатів діяльності студентів. На основі проведеного бібліографічного пошуку проаналізовано та узагальнено наукові дослідження з визначення сутності критичного мислення. його змісту, структури і  критеріїв прояву. Аргументовано актуальність створення ефективних прийомів і методик його формування. Розглянуто досвід формування критичного мислення студентів – майбутніх психологів.  Дослідження проводилось протягом 2017-2022 років на базі навчального предмету «Організація та методи наукових досліджень». Емпірично підтверджено, що оволодіння студентами відповідним навчальним матеріалом часто відбувається на суто репродуктивному рівні і не призводить до розвитку критичного мислення. Розроблено і апробовано методику залучення студентів до критичного аналізу наукових текстів,  що передбачає: критичну оцінку робіт інших авторів, створення і критичну оцінку власних текстів; засвоєння прийомів рефлексивного самоаналізу продуктів власної наукової діяльності. Наведено взірці завдань, що виконувались студентами. Результати дослідження засвідчили, що впровадження запропонованої системи роботи э ефективним. Студенти засвоїли прийоми критичного аналізу як органічної складової наукового процесу, щосуттєво вплинуло на якість їх роботи: визначення проблеми дослідження, формулювання теми, конкретизацію вихідних положень наукового дослідження, критичний  аналіз теоретичних підходів до досліджуваної проблеми, критичне ставлення до результатів своєї роботи, прагнення до їх корекції. Помітні зрушення відбулися як на операційному (оволодіння прийомами критичного аналізу), так і диспозиційному рівні (відповідальне ставлення до наукової діяльності). За результатами дослідження сформульовано висновки про доцільність використання запропонованої методики розвитку критичного мислення студентів у процесі професійної підготовки, а також намічено перспективи впровадження відповідної методики на інших навчальних дисциплінах