{"title":"ФУНКЦІОНУВАННЯ ЕМОЦІЙНО-ЕКСПРЕСИВНОЇ ЛЕКСИКИ В МОВЛЕННІ ВЧИТЕЛЯ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ НУШ","authors":"І. М. Лобачова, Світлана Помирча","doi":"10.31865/2414-9292.17.2022.259979","DOIUrl":null,"url":null,"abstract":"У статті розглянуто лексичний матеріал з емоційно-експресивним компонентом. З’ясовано, що визначення емоційного навантаження певних категорій слів, які є однією з неодмінних умов впливу на співрозмовника, як необхідного базису словникового складу педагога, становить підґрунтя для формування мовленнєвої компетентності майбутніх учителів початкових класів НУШ. Аналізовану лексику розглянуто із соціолінгвістичного, лексикологічного, національно-культурологічного і стилістичного поглядів. У статті акцентовано увагу на семантиці українського експресивного слова та його функціональних особливостях у мовленні. З’ясовано, що опанування експресивної лексика є необхідним для побудови конструктивного діалогу, бо вираження почуттєвих спрямувань комуніканта пов’язане з власним розумінням фрагментів мовної картини світу. Визначено, що експресиви реалізуються лише в певний період комунікації або зумовлюються конкретною мовленнєвою ситуацією. \nПредставлено науково-методичний коментар щодо вивчення емоційно-експресивної лексики у вищих навчальних закладах на факультетах, що здійснюють підготовку майбутніх учителів початкових класів НУШ. Відзначено, що добірка завдань може бути використана не лише під час вивчення розділу «Лексикологія», а й для вдосконалення мовно-мовленнєвих умінь студентів на інших мовознавчих дисциплінах, зокрема під час лінгвістичного аналізу тексту, стилістики української мови у ЗВО. У статті запропоновано низку завдань на вдосконалення лексичних і стилістичних умінь та навичок, на збагачення словникового запасу студентів. Зміст навчального матеріалу дібрано з урахуванням виховного аспекту, який сприятиме розвитку логічного і художнього мислення здобувачів вищої освіти. Крім того, добір завдань на вдосконалення навичок застосування в мовленні емоційно-експресивної лексики залежав від рівня обізнаності та фахової підготовки майбутніх учителів початкових класів НУШ.","PeriodicalId":153010,"journal":{"name":"Професіоналізм педагога: теоретичні й методичні аспекти","volume":"114 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0000,"publicationDate":"2022-06-26","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":"0","resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":null,"PeriodicalName":"Професіоналізм педагога: теоретичні й методичні аспекти","FirstCategoryId":"1085","ListUrlMain":"https://doi.org/10.31865/2414-9292.17.2022.259979","RegionNum":0,"RegionCategory":null,"ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":null,"EPubDate":"","PubModel":"","JCR":"","JCRName":"","Score":null,"Total":0}
引用次数: 0
Abstract
У статті розглянуто лексичний матеріал з емоційно-експресивним компонентом. З’ясовано, що визначення емоційного навантаження певних категорій слів, які є однією з неодмінних умов впливу на співрозмовника, як необхідного базису словникового складу педагога, становить підґрунтя для формування мовленнєвої компетентності майбутніх учителів початкових класів НУШ. Аналізовану лексику розглянуто із соціолінгвістичного, лексикологічного, національно-культурологічного і стилістичного поглядів. У статті акцентовано увагу на семантиці українського експресивного слова та його функціональних особливостях у мовленні. З’ясовано, що опанування експресивної лексика є необхідним для побудови конструктивного діалогу, бо вираження почуттєвих спрямувань комуніканта пов’язане з власним розумінням фрагментів мовної картини світу. Визначено, що експресиви реалізуються лише в певний період комунікації або зумовлюються конкретною мовленнєвою ситуацією.
Представлено науково-методичний коментар щодо вивчення емоційно-експресивної лексики у вищих навчальних закладах на факультетах, що здійснюють підготовку майбутніх учителів початкових класів НУШ. Відзначено, що добірка завдань може бути використана не лише під час вивчення розділу «Лексикологія», а й для вдосконалення мовно-мовленнєвих умінь студентів на інших мовознавчих дисциплінах, зокрема під час лінгвістичного аналізу тексту, стилістики української мови у ЗВО. У статті запропоновано низку завдань на вдосконалення лексичних і стилістичних умінь та навичок, на збагачення словникового запасу студентів. Зміст навчального матеріалу дібрано з урахуванням виховного аспекту, який сприятиме розвитку логічного і художнього мислення здобувачів вищої освіти. Крім того, добір завдань на вдосконалення навичок застосування в мовленні емоційно-експресивної лексики залежав від рівня обізнаності та фахової підготовки майбутніх учителів початкових класів НУШ.