Аналіз можливості використання псевдорідиннометалевих контактів в електричних апаратах

Abstract

Електричні апарати електромеханічного типу мають широке застосування у будь-якій галузі виробництва. Надійність їх роботи залежить від контактної системи. Такі вимикачі виконують функції розподілу електричної енергії в енергетичній системі та захисту під час виникнення аварійної ситуації. Тому вони є важливими елементами в системі електропостачання. Особливістю конструкцій багатоамперних автоматичних вимикачів є поділ контактів на головні та дугогасні. Головні контакти забезпечують пропускання номінального струму, а також струмів короткого замикання в зоні селективної роботи вимикача та відключення надструмів. Таким чином забезпечується процес бездугової комутації струмів головними контактами. Дугогасні контакти приймають все силове навантаження електричного ланцюга вимикача під час розходження контактів. Не виконання таких умов призводить до несвоєчасного розходження контактів і створення аварійної ситуації. Для підвищення працездатності контактів і вимикача в цілому, необхідно прагнути до зменшення їх перехідного опору в зоні контактування і підвищенню електродинамічної стійкості. У роботі проводиться аналіз можливості використання псевдорідиннометалевих контактів (ПРМК) у головних ланцюгах полюсів багатоамперних автоматичних вимикачів. Завдяки попередньому дослідженню матеріалу контактів визначена їх особливість роботи під час експлуатації. Реальною перспективою використання псевдорідиннометалевих контактів є нетрадиційні підходи, що забезпечують створення та застосування безсрібних контактів. Фізичні процеси, що виникають на робочій поверхні контактів ПРМК та їх розвиток залежить від розподілу теплового й електричного поля у динамічному режимі. Особливість матеріалу контактної композиції та технології їх виготовлення сприяють використанню різних методів та принципів приведення в контакт рідкої та твердої фази. У сукупності контактні композиції працюють внаслідок впливу електромагнітного поля на феромагнітний плунжер завдяки дії капілярних сил.