Об’єднані заради миру на стоматологічному фронті

Abstract

У даній роботі висвітлюється роль організації безперервного професійного розвитку в умовах воєнного стану, засадами якого стали збереження й відбудова зруйнованого здоров’я і людського життя в цілому. Намагання добрати необхідний арсенал методів діагностики і належних протоколів реабілітації з першочерговим урахуванням об’єктивної оцінки функціональних розладів, до того ж в обставинах воєнного часу, і відповідним чином коригувати можливості такого лікування стало поштовхом до об’єднання заради миру й добра. Самоорганізація колегіальних, інформаційно-консультативних майданчиків з використанням інструментів доступних соціальних мереж, які згуртували у «відкриті» й «закриті» спільноти людей з різних куточків України і за її межами, для обговорення функціонуючих закладів і наявності потрібних фахівців стала основою прогресуючих механізмів безперервного професійного розвитку й підтвердила свою дієвість у воєнний час щодо надання медичної допомоги для пацієнта і організаційної — для практикуючого лікаря або організатора таких послуг. Також описано результати об’єднуючого телемосту Київ — Рівне з висвітленням професійних, організаційно-правових викликів, що постали перед лікарями-стоматологами, і шляхів їх стрімкої переорієнтації, рішучих професійних дій при прийнятті рішень, поновлення або цілеспрямованого набуття нових знань. Метою даної роботи є виокремлення ролі безперервного професійного розвитку в збереженні повноти і якості стоматологічних послуг в умовах воєнного стану.