СПРОБИ ОСМИСЛЕННЯ КУЛЬТУРНО-ІСТОРИЧНИХ ПАРАДИГМ У ТВОРЧОСТІ БРАТІВ СТРУГАЦЬКИХ («СПРОБА ВТЕЧІ», «ВАЖКО БУТИ БОГОМ», «ПІКНІК НА УЗБІЧЧІ», «ЗА МІЛЬЯРД РОКІВ ДО КІНЦЯ СВІТУ»)

Abstract

У статті ми намагаємося продемонструвати осмислення зміни культурно-історичних парадигм у творчості братів Стругацьких. Здійснено аналіз основних творів письменників: «Спроба втечі», «Важко бути богом», «Пікнік на узбіччі», «За мільярд років до кінця світу» з точки зору переосмислення парадигм мислення. Доводиться, що кожна нова доба спричиняє нові фактори сприйняття дійсності. У статті робиться акцент на здатність братів Стругацьких передбачати майбутні зміни в суспільстві. Окрім цього, належне місце в дослідженні відводиться механізмам мотиваційного пошуку, що розкривалися в моделях ймовірного розвитку людства. Аналізуються елементи радянської дійсності, що додатково додають паралелізму  творам письменників. Розглянуто фактори закріплення різноманітних елементів мислення в чітку структуру суспільного життя. Особливу увагу ми приділяємо «правді життя», що могла бути продемонстрована братами Стругацькими лише частково (цензурні обмеження). Нами введено в текст статті уривки з автобіографічних творів Сергія Довлатова – за допомогою цих цитат створюється більш повна картина радянської дійсності. Ця реальність дозволяє будувати умовні конструкти майбутнього, аналізувати сьогодення та здійснювати історичну ретроспекцію минулого. Фокус дослідження дозволяє нам відстежити відтінки зародження свободи у пізньому «застої», що було викликано поглибленням системної криси СРСР. Брати Стругацькі плідно працювали в царині з’ясування «внутрішньої мотивації радянської людини». Ці розвідки знаходили  живий відгук у радянському суспільстві – їх творчість носила напівдемократичний формат, що за умов авторитаризму дуже цінувалося. Саме завдяки такому «статусу» письменникам вдалося залишити твори прийнятними для офіційного друку в СРСР та продемонструвати в них проблеми суспільства. В своїй творчій еволюції брати Стругацькі відійшли від вульгарного соціологізаторства перших своїх творів і здійснили справжній психологічних прорив в осмисленні людського буття, що почасти не втрачає актуальності і в описуваному ними ХХІ ст. При цьому дійсність у Стругацьких часто балансує на межі абсурду, що дозволяло їм більш глибоко відстежити механізми «долі».