Адаптаційний потенціал особистості як внутрішній чинник успішної адаптації молодших школярів із порушеннями зору

Abstract

Визначено, що соціальна адаптація трактується як процес активного пристосування індивіда до умов соціального середовища. Не зважаючи на безперервність адаптації, це явище пов’язують, насамперед, з періодами кардинальної зміни життєдіяльності індивіда і його соціального оточення. У дитинстві таким періодом передусім є початок шкільного навчання. Визначено, що під адаптивністю зазвичай розуміють наявність певних здібностей, що дають змогу особистості найбільш швидко й адекватно вирішувати проблемні ситуації та нормалізувати свою взаємодію з середовищем. Теоретично обґрунтовано структуру адаптаційного потенціалу особистості, розроблено його модель. Розкрито сутність та функції адаптаційного потенціалу особистості як внутрішнього чинника успішної соціальної адаптації молодших школярів із порушеннями зору.