СУТНІСНІ РИСИ АМЕРИКАНСЬКОГО ПРОСВІТНИЦТВА В ІСТОРІЇ РАННЬОЇ АМЕРИКАНСЬКОЇ ФІЛОСОФІЇ

Я. А. Соболєвський
{"title":"СУТНІСНІ РИСИ АМЕРИКАНСЬКОГО ПРОСВІТНИЦТВА В ІСТОРІЇ РАННЬОЇ АМЕРИКАНСЬКОЇ ФІЛОСОФІЇ","authors":"Я. А. Соболєвський","doi":"10.32837/apfs.v0i36.1118","DOIUrl":null,"url":null,"abstract":"У статті розглядаються основні ідеї та сутнісні риси американського Просвітництва як унікальної епохи в історії ранньої американської філософії. Основні філософські ідеї, які існували в епоху американського Просвітництва ретельно досліджені, проаналізовані та систематизовані, проте, не існує єдиної парадигмальної оцінки суті цього історичного феномену. В своїх розвідках один з найвідоміших дослідників історії американської філософії Г. В. Шнайдер негативно оцінює роль американського Просвітництва, акцентуючи увагу на тому, що просвітники не запропонували системного вчення, не лишили у спадок енциклопедій та трактатів, а займалися переважно суспільно-політичною діяльністю. Він переконаний, що в свої памфлетах та листах просвітники не надали гідної уваги таким ідеям, як свобода, природні права, релігійна свобода, ліберальна релігія, свобода думки тощо. Іншої думки був дослідник І. В. Райлі, який оптимістично оцінював спадок американських просвітників. Деїзм, який прийшов на зміну теїзму, запропонував абсолютно нові світоглядні орієнтири, він дозволив звести релігію до етики, одкровення до духовного закону в природному світі. На думку І. В. Райлі поворот в історії ранньої американської філософії між пуританізмом та Просвітництвом добре помітний на контрасті двох постатей, а саме К. Мазера та Т. Пейна. Робота К. Мазера «Великі діяння Христа в Америці» (1702 р.) постулювала пуританський теїзм та детермінізм, натомість «Епоха розуму» (1794–1802 рр.) Т. Пейна критикувала детермінізм, проголошувала розум ключовим поняттям та мірилом істини. Справедливо буде зазначити, що американському Просвітництву притаманним було не відновлення власної національної ідеї, а її пошук. Необхідність у символах, які лягли б в основу формування нової нації, потребувала інтелектуальних розвідок та активної популяризаторської роботи. У спрощеному вигляді американське Просвітництво у філософії мало два напрямки: суспільно-політичний та природничо-науковий, які виключно у сукупності характеризують сутнісні риси американського Просвітництва.","PeriodicalId":110160,"journal":{"name":"Актуальні проблеми філософії та соціології","volume":"1 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0000,"publicationDate":"2022-09-12","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":"0","resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":null,"PeriodicalName":"Актуальні проблеми філософії та соціології","FirstCategoryId":"1085","ListUrlMain":"https://doi.org/10.32837/apfs.v0i36.1118","RegionNum":0,"RegionCategory":null,"ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":null,"EPubDate":"","PubModel":"","JCR":"","JCRName":"","Score":null,"Total":0}
引用次数: 0

Abstract

У статті розглядаються основні ідеї та сутнісні риси американського Просвітництва як унікальної епохи в історії ранньої американської філософії. Основні філософські ідеї, які існували в епоху американського Просвітництва ретельно досліджені, проаналізовані та систематизовані, проте, не існує єдиної парадигмальної оцінки суті цього історичного феномену. В своїх розвідках один з найвідоміших дослідників історії американської філософії Г. В. Шнайдер негативно оцінює роль американського Просвітництва, акцентуючи увагу на тому, що просвітники не запропонували системного вчення, не лишили у спадок енциклопедій та трактатів, а займалися переважно суспільно-політичною діяльністю. Він переконаний, що в свої памфлетах та листах просвітники не надали гідної уваги таким ідеям, як свобода, природні права, релігійна свобода, ліберальна релігія, свобода думки тощо. Іншої думки був дослідник І. В. Райлі, який оптимістично оцінював спадок американських просвітників. Деїзм, який прийшов на зміну теїзму, запропонував абсолютно нові світоглядні орієнтири, він дозволив звести релігію до етики, одкровення до духовного закону в природному світі. На думку І. В. Райлі поворот в історії ранньої американської філософії між пуританізмом та Просвітництвом добре помітний на контрасті двох постатей, а саме К. Мазера та Т. Пейна. Робота К. Мазера «Великі діяння Христа в Америці» (1702 р.) постулювала пуританський теїзм та детермінізм, натомість «Епоха розуму» (1794–1802 рр.) Т. Пейна критикувала детермінізм, проголошувала розум ключовим поняттям та мірилом істини. Справедливо буде зазначити, що американському Просвітництву притаманним було не відновлення власної національної ідеї, а її пошук. Необхідність у символах, які лягли б в основу формування нової нації, потребувала інтелектуальних розвідок та активної популяризаторської роботи. У спрощеному вигляді американське Просвітництво у філософії мало два напрямки: суспільно-політичний та природничо-науковий, які виключно у сукупності характеризують сутнісні риси американського Просвітництва.
求助全文
约1分钟内获得全文 求助全文
来源期刊
自引率
0.00%
发文量
0
×
引用
GB/T 7714-2015
复制
MLA
复制
APA
复制
导出至
BibTeX EndNote RefMan NoteFirst NoteExpress
×
提示
您的信息不完整,为了账户安全,请先补充。
现在去补充
×
提示
您因"违规操作"
具体请查看互助需知
我知道了
×
提示
确定
请完成安全验证×
copy
已复制链接
快去分享给好友吧!
我知道了
右上角分享
点击右上角分享
0
联系我们:info@booksci.cn Book学术提供免费学术资源搜索服务,方便国内外学者检索中英文文献。致力于提供最便捷和优质的服务体验。 Copyright © 2023 布克学术 All rights reserved.
京ICP备2023020795号-1
ghs 京公网安备 11010802042870号
Book学术文献互助
Book学术文献互助群
群 号:481959085
Book学术官方微信