РИЗИКИ ТА ДЕФЕКТИ СТИКУВАННЯ АРМАТУРНИХ СТРИЖНІВ ОПРЕСОВУВАННЯМ МУФТ

Abstract

У будівництві з монолітного залізобетону актуальна проблема стикування арматури довгомірних конструкцій через обмеженість довжини стрижнів, безвідходності арматури та проблем зі зварюваністю сталей. Розглянуто ризики та дефекти виконання механічних з’єднань арматурних стрижнів за досвідом їх випробування навантаженням на розтяг для оцінки можливості використання таких з’єднань у монолітних залізобетонних конструкціях. Ризики з’єднання стрижнів опресовуванням муфт визначаються порушеннямитехнічних умов на з’єднувальні муфти, підготовки торців стрижнів, обладнання для пресування та умови опресовування муфти. Окрім геометричних обмежень відповідностей стрижням, що стикуються, муфт і обладнання, важливими є властивості самих муфт (безмовність, якісна сталь марок 10, 15, 20, твердість за Брінеллем не більше 150), підготовка торців стрижнів, параметри опресування, під час яких змінюється структура сталі муфти. При опресуванні середини муфти при розтягу з’єднання стрижнів розрив відбувається по ній. При недостатній пластичності матеріалу муфти відбувається її поздовжній розрив. Пропонується для зменшення ризиків та можливих дефектів опресовування муфт імплантувати в Україні стандарти ISO 5835, забезпечувати відповідну кваліфікацію персоналу, надавати особливу увагу марці і твердості сталі муфт, забезпечувати надійну систему якості робіт.