{"title":"ПРО СТАДІАЛЬНУ ТИПОЛОГІЮ ІНКОРПОРУЮЧИХ МОВ, РОЗРОБЛЕНУ РАННІМ І.І. МЄЩАНІНОВИМ: КОГНІТИВНО-ЕВОЛЮЦІЙНА ІНТЕРПРЕТАЦІЯ","authors":"Сергей Леонидович Попов","doi":"10.34142/2312-1572.2019.04.70.01","DOIUrl":null,"url":null,"abstract":"У статті здійснюється когнітивно-еволюційна інтерпретація запропонованої раннім І.І. Мєщаніновим стадіальної типології інкорпоруючих мов. Основою когнітивно-еволюційного підходу є визнання існування когнітивно-еволюційного алгоритму «сприйняття → логічність мислення → логічність мови», де сприйняття може бути: 1) абсолютно правокульовим синкретичим, тобто цілісним, не таким, що дозволяє диференціювати ознаки; 2) значною мірою правокульовим поверхневим, тобто орієнтованим на найближчі, найбільш помітні, «такі, що лежать на поверхні», ознаки; 3) лівопівкульовим альтернативним, тобто орієнтованим на всі наявні ознаки. У статті підтверджується, що когнітивно-еволюційний підхід до стадіальної типології інкорпоруючих мов раннього І.І. Мєщанінова виявляє кореляції ступенів сприйняття з усіма чотирма стадіями, відображеними у цій типології. Перша – з аморфністю всього комплексу – стадія інкорпорування, за якої повністю відсутній будь-який його поділ, включаючи можливість появи хоча б якихось граматичних значень, корелює тільки з синкретизмом сприйняття без будь-яких проявів інших перцептивних ступенів. Друга стадія інкорпорування – зі зміною інкорпорованих комплексів за особою і часом – корелює в основному з синкретизмом і в деякій мірі з поверхневістю сприйняття, яка проявляється у найперших граматичних альтернаціях за суттєвими для дієслівності ознаками часу та особи. Третя стадія інкорпорування – з чітким синтаксичним поділом на два інкорпоруючі комплекси, групи підмета і присудка, але зі збереженням інкорпорації всередині цих груп – корелює з відносно меншою, ніж на попередній стадії, мірою поверховості сприйняття й відносно більшою, ніж на попередній стадії, мірою альтернативності сприйняття. Четверта стадія інкорпорування – з паралельним існуванням інкорпоруючих аналогів словосполучень у складі речень та повноцінних словосполучень при окремій згадці – корелює в малій мірі з синкретизмом і поверховостю сприйняття і значною мірою з альтернативністю сприйняття. Когнітивно-еволюційну обумовленість все більшої диференціації інкорпоруючого ладу на кожній з виділених І.І. Мєщаніновим стадії можна вважати цілком очевидною.","PeriodicalId":149218,"journal":{"name":"Русская филология. Вестник ХНПУ имени Г.С. Сковороды","volume":"14 2","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0000,"publicationDate":"2020-03-10","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":"0","resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":null,"PeriodicalName":"Русская филология. Вестник ХНПУ имени Г.С. Сковороды","FirstCategoryId":"1085","ListUrlMain":"https://doi.org/10.34142/2312-1572.2019.04.70.01","RegionNum":0,"RegionCategory":null,"ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":null,"EPubDate":"","PubModel":"","JCR":"","JCRName":"","Score":null,"Total":0}
引用次数: 0
Abstract
У статті здійснюється когнітивно-еволюційна інтерпретація запропонованої раннім І.І. Мєщаніновим стадіальної типології інкорпоруючих мов. Основою когнітивно-еволюційного підходу є визнання існування когнітивно-еволюційного алгоритму «сприйняття → логічність мислення → логічність мови», де сприйняття може бути: 1) абсолютно правокульовим синкретичим, тобто цілісним, не таким, що дозволяє диференціювати ознаки; 2) значною мірою правокульовим поверхневим, тобто орієнтованим на найближчі, найбільш помітні, «такі, що лежать на поверхні», ознаки; 3) лівопівкульовим альтернативним, тобто орієнтованим на всі наявні ознаки. У статті підтверджується, що когнітивно-еволюційний підхід до стадіальної типології інкорпоруючих мов раннього І.І. Мєщанінова виявляє кореляції ступенів сприйняття з усіма чотирма стадіями, відображеними у цій типології. Перша – з аморфністю всього комплексу – стадія інкорпорування, за якої повністю відсутній будь-який його поділ, включаючи можливість появи хоча б якихось граматичних значень, корелює тільки з синкретизмом сприйняття без будь-яких проявів інших перцептивних ступенів. Друга стадія інкорпорування – зі зміною інкорпорованих комплексів за особою і часом – корелює в основному з синкретизмом і в деякій мірі з поверхневістю сприйняття, яка проявляється у найперших граматичних альтернаціях за суттєвими для дієслівності ознаками часу та особи. Третя стадія інкорпорування – з чітким синтаксичним поділом на два інкорпоруючі комплекси, групи підмета і присудка, але зі збереженням інкорпорації всередині цих груп – корелює з відносно меншою, ніж на попередній стадії, мірою поверховості сприйняття й відносно більшою, ніж на попередній стадії, мірою альтернативності сприйняття. Четверта стадія інкорпорування – з паралельним існуванням інкорпоруючих аналогів словосполучень у складі речень та повноцінних словосполучень при окремій згадці – корелює в малій мірі з синкретизмом і поверховостю сприйняття і значною мірою з альтернативністю сприйняття. Когнітивно-еволюційну обумовленість все більшої диференціації інкорпоруючого ладу на кожній з виділених І.І. Мєщаніновим стадії можна вважати цілком очевидною.