СТАЛЕ ЗРОСТАННЯ БІОЕНЕРГЕТИЧНОЇ ГАЛУЗІ УКРАЇНИ НА ОСНОВІ ЛІСОВОЇ ТА АГРАРНОЇ БІОМАСИ: ПРАВОВІ ПІДХОДИ

Abstract

У статті досліджено окремі правові проблеми сталого виробництва та використання біомаси. Метою цієї статті є аналіз та уточнення окремих правових підходів щодо сталого зростання біоенергетичної галузі України на основі лісової та аграрної біомаси. Методологічну основу цього дослідження склали методи аналізу і синтезу, індукції та дедукції, узагальнення та абстрагування, формально-юридичний метод, а також інші загальнонаукові та спеціально-наукові методи. Виявлено основні фактори мілітарного та постмілітарного впливу на можливості використання лісової біомаси в енергетичних цілях. Уточнено, що розширення сталого використання лісової біомаси є можливим у разі встановлення правил раціонального поводження із відходами і продуктами лісового господарства та лісозаготівлі. Розглянуто критерії сталості та скорочення викидів парникових газів, що застосовуються у Європейському Союзі до біопалива, виробленого з лісової біомаси. Конкретизовано, що поглиблена адаптація законодавства України до оновлених положень права Європейського Союзу щодо регулювання біоенергетичних відносин передбачатиме введення жорсткіших обмежень на енергетичне використання лісових ресурсів, зокрема первинної деревної біомаси. Узагальнено наукові погляди та підходи щодо впливу енергетичних культур на стан деградованих та малопродуктивних земель з метою обґрунтування пропозицій щодо змін у правовому регулюванні земельних та енергетичних відносин. Уточнено концептуальний підхід, який ґрунтується на ідеї правової гармонізації цілей консервації деградованих та малопродуктивних земель із цілями вирощування на них енергетичних культур. Запропоновано встановити умови, виконання яких дозволить прирівнювати створення плантацій цих культур до консервації земель.