{"title":"ПРОБЛЕМНІ АСПЕКТИ ТА ШЛЯХИ ЗМІЦНЕННЯ ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ: ПИТАННЯ БОРГОВОЇ БЕЗПЕКИ І ФІНАНСОВОГО МОНІТОРИНГУ","authors":"Н. М. Рущишин, Р. В. Завалипіч, Н. І. Леськів","doi":"10.32782/2522-1205-2023-73-06","DOIUrl":null,"url":null,"abstract":"В умовах повномасштабної війни, з огляду на критично високі навантаження та бюджетні видатки, актуалізувалася проблематика забезпечення боргової безпеки України. У статті акцентовано увагу на проблематиці забезпечення економічної безпеки України, зокрема в частині досягнення належного рівня боргової безпеки й ефективного застосування інструментів фінансового моніторингу. Метою дослідження стало аналізування боргової безпеки та визначення шляхів її зміцнення й удосконалення інструментарію фінансового моніторингу в системі посилення економічної безпеки держави. Проаналізовано значення індикаторів боргової безпеки України у 2017-2021 рр., на основі яких показано, що актуалізувалася проблематика забезпечення боргової безпеки України. Вирішення цього завдання потребує реалізації системи інструментів державного регулювання фінансового сектора країни за двома напрямами: (1) фінансові заходи прямої дії, (2) економічні засоби опосередкованого впливу. До інструментів першого напряму віднесено: перехід до стратегічного управління державним боргом, розширення співпраці з міжнародними фінансовими організаціями, підвищення якості середньострокового прогнозування та планування державної фінансово-безпекової політики, оптимізацію обсягів, структури, вартості та джерел погашення боргових зобов’язань держави, активізацію розвитку внутрішнього фінансового ринку, забезпечення моніторингу корпоративної заборгованості. Провідними інструментами другого напряму визначено: забезпечення збалансованості грошової маси, удосконалення параметрів фінансово-кредитного сектору, детінізацію грошово-кредитного сектору, протидію викликам глобалізації у грошово-кредитній сфері. Установлено, що значним доповнюючим інструментом державної політики забезпечення фінансової, а через неї – економічної, безпеки держави є інструмент фінансового моніторингу, який слід інституціалізувати в Україні у межах аналізування та планування державної безпекової політики.","PeriodicalId":250152,"journal":{"name":"Herald of Lviv University of Trade and Economics Economic sciences","volume":"62 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0000,"publicationDate":"2023-09-04","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":"0","resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":null,"PeriodicalName":"Herald of Lviv University of Trade and Economics Economic sciences","FirstCategoryId":"1085","ListUrlMain":"https://doi.org/10.32782/2522-1205-2023-73-06","RegionNum":0,"RegionCategory":null,"ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":null,"EPubDate":"","PubModel":"","JCR":"","JCRName":"","Score":null,"Total":0}
引用次数: 0
Abstract
В умовах повномасштабної війни, з огляду на критично високі навантаження та бюджетні видатки, актуалізувалася проблематика забезпечення боргової безпеки України. У статті акцентовано увагу на проблематиці забезпечення економічної безпеки України, зокрема в частині досягнення належного рівня боргової безпеки й ефективного застосування інструментів фінансового моніторингу. Метою дослідження стало аналізування боргової безпеки та визначення шляхів її зміцнення й удосконалення інструментарію фінансового моніторингу в системі посилення економічної безпеки держави. Проаналізовано значення індикаторів боргової безпеки України у 2017-2021 рр., на основі яких показано, що актуалізувалася проблематика забезпечення боргової безпеки України. Вирішення цього завдання потребує реалізації системи інструментів державного регулювання фінансового сектора країни за двома напрямами: (1) фінансові заходи прямої дії, (2) економічні засоби опосередкованого впливу. До інструментів першого напряму віднесено: перехід до стратегічного управління державним боргом, розширення співпраці з міжнародними фінансовими організаціями, підвищення якості середньострокового прогнозування та планування державної фінансово-безпекової політики, оптимізацію обсягів, структури, вартості та джерел погашення боргових зобов’язань держави, активізацію розвитку внутрішнього фінансового ринку, забезпечення моніторингу корпоративної заборгованості. Провідними інструментами другого напряму визначено: забезпечення збалансованості грошової маси, удосконалення параметрів фінансово-кредитного сектору, детінізацію грошово-кредитного сектору, протидію викликам глобалізації у грошово-кредитній сфері. Установлено, що значним доповнюючим інструментом державної політики забезпечення фінансової, а через неї – економічної, безпеки держави є інструмент фінансового моніторингу, який слід інституціалізувати в Україні у межах аналізування та планування державної безпекової політики.