«Музика кольору»

Abstract

Стаття присвячена одвічній таємниці мистецтва – зустрічі та перетину двох світів: світу звуку та світу кольору. Здавна ця таємниця хвилювала видатних діячів науки та мистецтва. В даній статті розглядається одна зі спроб поєднання музики та кольору – «музика кольору». На відміну від більшості інших спроб, де автори намагалися знайти відповідність між нотами та кольорами і розгорнути музику кольору у часі як кольоровий супровід музичних творів, розробник «музики кольору», доцент кафедри живопису Харківської державної академії дизайну і мистецтв, Олександр Безруков запропонував створювати музичну гармонію за допомогою співзвучання кольорів у просторі. Асоціативно-образні композиції «музики кольору» будуються у відповідності до універсальних законів всесвіту. Асоціативний художній образ створюється завдяки закономірній взаємодії двох енергетичних потоків, які символізують предмет та тло на рівні підсвідомості. У статті розглянута техніка побудови асоціативно-образних кольорових композицій, історія виникнення та розвитку цього напряму в межах кращих традицій харківської художньої школи.  Асоціативно-образні колірні композиції з учбових завдань з кольорознавства переросли у самостійні творчі роботи «музики кольору», що згодом оформилися в окремий напрям нефігуративного образотворчого мистецтва у роботах учнів та послідовників Олександра Безрукова. Асоціативно-образні колірні композиції можуть успішно використовуватися в різних галузях дизайну та існувати як самостійні художні твори. У результаті дослідження зроблено огляд історії виникнення «музики кольору» в українському середовищі, де колірна композиція розгортається в просторі.  Розглянуто особливості побудови художнього образу в асоціативно-образних колірних композиціях «музики кольору». Показано, що твори «музики кольору» будуються згідно з універсальними принципами та законами гармонізації кольору, з урахуванням семантичного значення кольорів.