ФОРМУВАННЯ ЦИФРОВОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ СТУДЕНТІВ ФІЛОЛОГІЧНИХ СПЕЦІАЛЬНОСТЕЙ: ІНТЕРАКТИВНІ ФОРМИ ОРГАНІЗАЦІЇ І МЕТОДИ НАВЧАННЯ

Abstract

Посилення ролі цифрової грамотності й цифрової компетентності для працездатного населення зумовлено швидкою цифровізацію всіх сфер життя сучасного суспільства загалом і змушеним переходом на змішану та/або віддалену форму навчання. Зважаючи на актуальність проблеми формування цифрової компетентності студентів філологічних спеціальностей мета дослідження полягає в теоретичному обґрунтуванні доцільності застосування інтерактивних форм організації і методів навчання в їхній підготовці в закладах вищої освіти. У статті також здійснено науковий аналіз змісту й сутності понять «цифрова компетентність» та «цифрова компетентність педагогічного й науково-педагогічного працівника», а також уточнено сутність поняття «цифрова компетентність студентів філологічних спеціальностей». Задля досягнення мети авторкою було використано комплекс теоретичних методів дослідження (аналіз, систематизація й узагальнення результатів науково-педагогічних досвіду українських і зарубіжних учених). Авторкою проаналізовано досвід українських і зарубіжних дослідників щодо застосування ефективних форм організації і методів навчання, які сприяють ефективному формуванню цифрової компетентності студентів філологічних спеціальностей. Основу цифрової компетентності студентів філологічних спеціальностей становлять знання базових правил цифрової безпеки, інформаційної етики та гігієни; уміння і навички безпечного спілкування з усіма учасниками освітнього процесу в цифровому середовищі закладу освіти; уміння і навички використовувати інформаційні технології (у тому числі – цифрові), що гарантуватиме ефективність пошуку, аналізу та синтезу необхідної інформації з різних джерел, які представлені в цифровому форматі; уміння і навички розробляти навчальний (освітній) контент у цифровому форматі. Визначено інтерактивні форми організації та методи навчання, які сприяють ефективному формуванню цифрової компетентності, а саме: лекції, практичні та семінарські заняття, організовані у формі дискусії або диспуту, метод «перевернутий клас», метод проєктів, метод дискусії, метод презентації та метод дидактичної гри.