{"title":"ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ ВИХОВАННЯ ЕСТЕТИЧНОГО СМАКУ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ МУЗИЧНОГО МИСТЕЦТВА ЗАСОБАМИ ВЗАЄМОДІЇ МИСТЕЦТВ","authors":"Юлія Бабиніна","doi":"10.24919/2413-2039.16/48.2","DOIUrl":null,"url":null,"abstract":"У статті визначено сутності та змісту, а також у теоретико-методологічному обґрунтуванні процесу виховання естетичного смаку майбутніх учителів музичного мистецтва засобами взаємодії мистецтв. Розкрито змістове наповнення понять «естетичний смак Естетичний смак майбутніх вчителів музичного мистецтва є необхідною складовою їхньої професійної компетентності. Він представляє собою індивідуальну систему оцінки явищ, яка формується під впливом соціального середовища та відображається у творах мистецтва. Розвиток естетичного смаку сприяє формуванню готовності особистості до адекватної оцінки музичних явищ, сучасної культури та сприйняття власного професійно-педагогічного та творчого шляху. Компонентами художнього смаку майбутніх вчителів музичного мистецтва є когнітивний (пов’язаний з пізнанням), емоційно-ціннісний (пов’язаний з емоціями та цінностями) і рефлексивно-творчий (пов’язаний з роздумами та творчим процесом) аспекти. Для ефективного розв’язання даної проблеми дослідження виявлено важливість культурологічного (пов’язаного з розумінням культурного контексту), антропологічного (пов’язаного з вивченням людської природи та особистісного розвитку), аксіологічного (пов’язаного з ціннісними орієнтаціями), інтегративного (пов’язаного з поєднанням різних аспектів) та системного (пов’язаного з розумінням взаємозв’язку компонентів) наукових підходів. Ці підходи сприяють глибшому розумінню естетичного смаку та його розвитку у контексті музичного мистецтва, що сприяє підготовці майбутніх учителів для професійної діяльності та творчого самовдосконалення. Автор приходить до висновку, що естетичний смак майбутніх вчителів музичного мистецтва є невід’ємною складовою їхньої професійної компетентності. Естетичний смак визначається як індивідуальна система оцінки явищ, яка формується в соціальному середовищі і відображається у творах мистецтва.","PeriodicalId":251608,"journal":{"name":"Human Studies Series of Pedagogy","volume":"36 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0000,"publicationDate":"2023-07-06","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":"0","resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":null,"PeriodicalName":"Human Studies Series of Pedagogy","FirstCategoryId":"1085","ListUrlMain":"https://doi.org/10.24919/2413-2039.16/48.2","RegionNum":0,"RegionCategory":null,"ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":null,"EPubDate":"","PubModel":"","JCR":"","JCRName":"","Score":null,"Total":0}
引用次数: 0
Abstract
У статті визначено сутності та змісту, а також у теоретико-методологічному обґрунтуванні процесу виховання естетичного смаку майбутніх учителів музичного мистецтва засобами взаємодії мистецтв. Розкрито змістове наповнення понять «естетичний смак Естетичний смак майбутніх вчителів музичного мистецтва є необхідною складовою їхньої професійної компетентності. Він представляє собою індивідуальну систему оцінки явищ, яка формується під впливом соціального середовища та відображається у творах мистецтва. Розвиток естетичного смаку сприяє формуванню готовності особистості до адекватної оцінки музичних явищ, сучасної культури та сприйняття власного професійно-педагогічного та творчого шляху. Компонентами художнього смаку майбутніх вчителів музичного мистецтва є когнітивний (пов’язаний з пізнанням), емоційно-ціннісний (пов’язаний з емоціями та цінностями) і рефлексивно-творчий (пов’язаний з роздумами та творчим процесом) аспекти. Для ефективного розв’язання даної проблеми дослідження виявлено важливість культурологічного (пов’язаного з розумінням культурного контексту), антропологічного (пов’язаного з вивченням людської природи та особистісного розвитку), аксіологічного (пов’язаного з ціннісними орієнтаціями), інтегративного (пов’язаного з поєднанням різних аспектів) та системного (пов’язаного з розумінням взаємозв’язку компонентів) наукових підходів. Ці підходи сприяють глибшому розумінню естетичного смаку та його розвитку у контексті музичного мистецтва, що сприяє підготовці майбутніх учителів для професійної діяльності та творчого самовдосконалення. Автор приходить до висновку, що естетичний смак майбутніх вчителів музичного мистецтва є невід’ємною складовою їхньої професійної компетентності. Естетичний смак визначається як індивідуальна система оцінки явищ, яка формується в соціальному середовищі і відображається у творах мистецтва.