Олеся Миколаївна Приймаченко, Ольга Вадимівна Склянська
{"title":"ФАКТОРНА СТРУКТУРА ЕМОЦІЙНОГО ІНТЕЛЕКТУ НЕПОВНОЛІТНІХ ЗАСУДЖЕНИХ ТА ПІДЛІТКІВ З НОРМАТИВНОЮ ПОВЕДІНКОЮ","authors":"Олеся Миколаївна Приймаченко, Ольга Вадимівна Склянська","doi":"10.51547/ppp.dp.ua/2022.4.16","DOIUrl":null,"url":null,"abstract":"У статті представлені результати експлораторного факторного аналізу емоційного інтелекту неповнолітніх засуджених чоловічої статі та підлітків з умовно нормативною поведінкою. Загальний обсяг вибірки, що була задіяна у даному дослідженні, складає 626 осіб. Відповідно до завдань дослідження факторну структуру емоційного інтелекту було визначено у двох групах: у групі неповнолітніх засуджених, до якої увійшла 301 особа, та у групі з 325 підлітків з умовно нормативною поведінкою – учнів загальноосвітніх шкіл. Емпіричне узагальнення сукупності задіяних у дослідженні змінних здійснювалося з використанням методу аналізу головних компонент та мінімізацією кількості змінних за рахунок максимізації дисперсії навантажень у факторах, визначення кількості яких відбувалося із застосуванням критерію Кайзера. Наведено інформацію щодо шкал психодіагностичних методик, котрі були задіяні у процедурі факторного аналізу. В результаті факторного аналізу у групі неповнолітніх засуджених було визначено п’ять факторів, котрі охоплюють 66,71% дисперсії. У групі підлітків з нормативною поведінкою виявлено чотири фактори, котрі охоплюють 74,14% дисперсії . Факторну структуру емоційного інтелекту у групі неповнолітніх засуджених утворили такі фактори: «Емоційна незрілість» (фактор 1), «Емоційна відчуженість» (фактор 2), «Емоційні механізми підтримки належності до асоціальної групи» (фактор 3) , «Емоційна соціопатизація» (фактор 4) та «Акогнітивна реактивність» (фактор 5). У факторній структурі емоційного інтелекту в групі підлітків з нормативною поведінкою виокремлено фактори: «Позитивізація емоцій» (фактор 1), «Позитивізація поведінки» (фактор 2), «Позитивізація міжособистісних стосунків» (фактор 3) та «Віртуалізація негативних переживань» (фактор 4). Здійснений у статті факторний аналіз дозволив представити емоційний інтелект як інтегративну, системоутворюючу властивість особистості, що характеризує процес самоздійснення людини, і, відповідно, визначає вектор вивчення чинників і умов, що детермінують процеси його формування і функціонування.","PeriodicalId":409630,"journal":{"name":"Дніпровський науковий часопис публічного управління психології права","volume":"14 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0000,"publicationDate":"2022-12-12","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":"0","resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":null,"PeriodicalName":"Дніпровський науковий часопис публічного управління психології права","FirstCategoryId":"1085","ListUrlMain":"https://doi.org/10.51547/ppp.dp.ua/2022.4.16","RegionNum":0,"RegionCategory":null,"ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":null,"EPubDate":"","PubModel":"","JCR":"","JCRName":"","Score":null,"Total":0}
引用次数: 0
Abstract
У статті представлені результати експлораторного факторного аналізу емоційного інтелекту неповнолітніх засуджених чоловічої статі та підлітків з умовно нормативною поведінкою. Загальний обсяг вибірки, що була задіяна у даному дослідженні, складає 626 осіб. Відповідно до завдань дослідження факторну структуру емоційного інтелекту було визначено у двох групах: у групі неповнолітніх засуджених, до якої увійшла 301 особа, та у групі з 325 підлітків з умовно нормативною поведінкою – учнів загальноосвітніх шкіл. Емпіричне узагальнення сукупності задіяних у дослідженні змінних здійснювалося з використанням методу аналізу головних компонент та мінімізацією кількості змінних за рахунок максимізації дисперсії навантажень у факторах, визначення кількості яких відбувалося із застосуванням критерію Кайзера. Наведено інформацію щодо шкал психодіагностичних методик, котрі були задіяні у процедурі факторного аналізу. В результаті факторного аналізу у групі неповнолітніх засуджених було визначено п’ять факторів, котрі охоплюють 66,71% дисперсії. У групі підлітків з нормативною поведінкою виявлено чотири фактори, котрі охоплюють 74,14% дисперсії . Факторну структуру емоційного інтелекту у групі неповнолітніх засуджених утворили такі фактори: «Емоційна незрілість» (фактор 1), «Емоційна відчуженість» (фактор 2), «Емоційні механізми підтримки належності до асоціальної групи» (фактор 3) , «Емоційна соціопатизація» (фактор 4) та «Акогнітивна реактивність» (фактор 5). У факторній структурі емоційного інтелекту в групі підлітків з нормативною поведінкою виокремлено фактори: «Позитивізація емоцій» (фактор 1), «Позитивізація поведінки» (фактор 2), «Позитивізація міжособистісних стосунків» (фактор 3) та «Віртуалізація негативних переживань» (фактор 4). Здійснений у статті факторний аналіз дозволив представити емоційний інтелект як інтегративну, системоутворюючу властивість особистості, що характеризує процес самоздійснення людини, і, відповідно, визначає вектор вивчення чинників і умов, що детермінують процеси його формування і функціонування.