Варшава в житті і творчості Ганни Барвінок

Abstract

Ганна Барвінок (Олександра Михайлівна Білозерська-Куліш, 1828–1911) – одна з найперших письменниць-жінок в українській літературі. Про свою першість вона може посперечатись із самою Марко Вовчок, яку традиційно прийнято вважати першою українською жінкою-письменницею. Свого часу Ганна Барвінок була широко відомою і знаною, а сьогодні її творчості приділяється значно менше уваги, ніж вона на то заслуговує. Перебуваючи в тіні слави свого відомого і шанованого всіма чоловіка Пантелеймона Куліша, ставши для нього не тільки дружиною, а й вірним другом, помічником і однодумцем, тоді ще Олександра Куліш не приділяла уваги своєму літературному таланту. Лише прагнення допомагати й бути достойної свого видатного чоловіка штовхали її до літературної діяльності. Для Олександри Куліш знаковим містом стала Варшава. Дорога до Варшави, перебування у Варшаві в товаристві Куліша і його оточення стали шляхом в українську літературу для Олександри Куліш, перетворивши її на жінку-першопрохідця і новатора – Ганну Барвінок. Ганна Барвінок стає основоположницею нового напрямку в українській літературі ‑ етнографічного реалізму. Виконуючи настанови чоловіка і записуючи все, що бачить дорогою з Чернігівщини до Варшави, вона жваво описувала реалії тогочасного життя, збираючи матеріал для своїх перших оповідань. Безумовно, культурне середовище, в якому перебувала Ганна Барвінок, польське оточення рідного брата і чоловіка не могли не вплинути на письменницю-початківця. Варшава не тільки надихнула писати, а і докорінно змінила життя самої Ганни Барвінок. Проте зв’язки Ганни Барвінок з польським культурним середовищем не обмежувалися лише перебуванням певний час у певному географічному просторі. Вони формувалися завдяки Кулішу і через його посередництво. Ганна Барвінок все життя повторювала, що лише “записує з народних уст”, як навчив її чоловік – П. Куліш. Лише об’єктивні обставини (арешт Куліша, переживання за його долю, заслання до Тули, куди вона поїхала за чоловіком) затримали появу в українській літературі нового імені – Ганни Барвінок.