{"title":"МОТИВИ УЧІННЯ СТУДЕНТІВ ТА УМОВИ ЇХ ФОРМУВАННЯ","authors":"О. В. Хромченко","doi":"10.52726/as.pedagogy/2022.2.8","DOIUrl":null,"url":null,"abstract":"Дослідження структури навчальної мотивації у студентів І та ІІ курсів показало, що вона абсолютно однакова для студентів і з високою, і з низькою професійною спрямованістю. На всіх курсах провідне рангове місце займають професійні мотиви навчання, і це є свідченням того, що студенти бачать цілі та цінності вищої освіти та самого процесу навчання, насамперед у реалізації професійних устремлінь. Таким чином, прагнення стати професіоналом у певному виді діяльності, що виступає як мотив-ціль, наповнює професійним змістом і саму навчальну діяльність. Що ж до інших видів мотивації, їх значення і рангові місця змінюються різних етапах навчання у кожній групі неоднаково. Лише на V курсі в обох групах утилітарні (переважно матеріальні) мотиви починають домінувати над пізнавальними мотивами та мотивами соціальної ідентифікації. Загалом можна сказати, що структура навчальних мотивів у студентів групи А у процесі їхнього навчання більш динамічна і диференційована, завдяки чому, очевидно, у цих студентів підтримується високий рівень навчально-пізнавальної активності на всіх етапах навчання. Умовами формування та розвитку мотивів професійного досягнення у студентському віці виступають такі: сформоване професійне уявлення студентів; чітко визначена та усвідомлена кінцева мета учіння; розуміння практичної значущості та зв'язку з кінцевою метою кожного окремо взятого заняття, кожного виду роботи; використання методів емоційної регуляції у навчальній діяльності. Умовами формування та розвитку пізнавальних мотивів учіння визначаються: ведення навчального процесу на рівні функціональних можливостей студента, максимальна опора на мисленнєву діяльність; емоційна атмосфера навчання; сприятливе спілкування в навчальному процесі; активізація учбової діяльності студентів. Дослідження психологів показали, що оволодіння методами пізнавальної діяльності має високий мотивуючий потенціал. Як один із шляхів реалізації цієї ідеї може виступати така організація навчального процесу, в умовах якої б формувався та постійно підтримувався інтерес до способів самостійного здобуття знань.","PeriodicalId":321651,"journal":{"name":"АКАДЕМІЧНІ СТУДІЇ. СЕРІЯ «ПЕДАГОГІКА»","volume":"45 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0000,"publicationDate":"2022-09-02","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":"0","resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":null,"PeriodicalName":"АКАДЕМІЧНІ СТУДІЇ. СЕРІЯ «ПЕДАГОГІКА»","FirstCategoryId":"1085","ListUrlMain":"https://doi.org/10.52726/as.pedagogy/2022.2.8","RegionNum":0,"RegionCategory":null,"ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":null,"EPubDate":"","PubModel":"","JCR":"","JCRName":"","Score":null,"Total":0}
引用次数: 0
Abstract
Дослідження структури навчальної мотивації у студентів І та ІІ курсів показало, що вона абсолютно однакова для студентів і з високою, і з низькою професійною спрямованістю. На всіх курсах провідне рангове місце займають професійні мотиви навчання, і це є свідченням того, що студенти бачать цілі та цінності вищої освіти та самого процесу навчання, насамперед у реалізації професійних устремлінь. Таким чином, прагнення стати професіоналом у певному виді діяльності, що виступає як мотив-ціль, наповнює професійним змістом і саму навчальну діяльність. Що ж до інших видів мотивації, їх значення і рангові місця змінюються різних етапах навчання у кожній групі неоднаково. Лише на V курсі в обох групах утилітарні (переважно матеріальні) мотиви починають домінувати над пізнавальними мотивами та мотивами соціальної ідентифікації. Загалом можна сказати, що структура навчальних мотивів у студентів групи А у процесі їхнього навчання більш динамічна і диференційована, завдяки чому, очевидно, у цих студентів підтримується високий рівень навчально-пізнавальної активності на всіх етапах навчання. Умовами формування та розвитку мотивів професійного досягнення у студентському віці виступають такі: сформоване професійне уявлення студентів; чітко визначена та усвідомлена кінцева мета учіння; розуміння практичної значущості та зв'язку з кінцевою метою кожного окремо взятого заняття, кожного виду роботи; використання методів емоційної регуляції у навчальній діяльності. Умовами формування та розвитку пізнавальних мотивів учіння визначаються: ведення навчального процесу на рівні функціональних можливостей студента, максимальна опора на мисленнєву діяльність; емоційна атмосфера навчання; сприятливе спілкування в навчальному процесі; активізація учбової діяльності студентів. Дослідження психологів показали, що оволодіння методами пізнавальної діяльності має високий мотивуючий потенціал. Як один із шляхів реалізації цієї ідеї може виступати така організація навчального процесу, в умовах якої б формувався та постійно підтримувався інтерес до способів самостійного здобуття знань.