Аналітична філософія історії Артура Данто: парадокси історичного знання.

Abstract

Анотація: В даній роботі стверджується, що концепція аналітичної філософії історії Артура Данто є першою послідовною систематичною спробою аналітичного аналізу процесу історичного пізнання, визначення меж та можливостей пізнання минулого. Автор підкреслює, що Данто презентує постпозитивістський підхід до вирішення епістемологічних питань історії, тому його філософію історії можна вважати результатом вдалого подолання вузького позитивістського розуміння науки. В своїй праці Аналітична філософія історії Данто чітко поділяє філософію історії на субстантивну філософію історії, спрямовану на опис “всієї історії”: всього минулого та всього майбутнього, та аналітичну філософію історії, предметом вивчення якої виступають питання історичного пізнання. Концепції субстантивної філософії історії претендують на статус теорій історії, вони часто використовують історичні дослідження як просто фактичний матеріал для своїх умоглядних побудов. Субстантивна філософія історії піддається глибокій критиці з боку Данто як помилковий спосіб мислення про минуле, що невиправдано екстраполює оповідні структури історичної розповіді у майбутнє і передбачає та оповідає про події ще до того, як вони трапилися. Історик може робити передбачення стосовно тих чи інших подій у минулому і в результаті відкрити їх, якщо його передбачення були вірними, однак історія має справу лише з минулим. Наголошується, що Данто вирізняє й аналізує ряд «парадоксів» історичного пізнання, спричинених як малою обізнаністю істориків з тенденціями розвитку сучасної науки, так і відсутність розуміння реальних проблем історичного пізнання у сучасній філософії науки. Наприклад, це стосується питання опосередкованості предмету вивчення, що скоріше є правилом, аніж виключенням для сучасних наук, тому не становить перед історією якихось виключних пізнавальних проблем. Також це стосується питання теоретичного й ціннісного навантаження історичного знання. Данто називає помилкою Бекона переконання, що науковець чи історик починають своє дослідження з вивчення «чистих» фактів, вони обидва потребують теоретичної підготовки, щоб взагалі почати щось досліджувати. Окремої уваги потребує характерна особливість історії як науки, відповідно до якої історик, як обґрунтовано доводить Данто, часто знає більше і краще про події, котрі він вивчає, аніж учасники чи очевидці цих подій.