СТРАТЕГІЧНІ НАПРЯМИ, КЛЮЧОВІ ІНІЦІАТИВИ ТА ДІЯЛЬНІСТЬ МІЖНАРОДНОЇ ФЕДЕРАЦІЇ БІБЛІОТЕЧНИХ АСОЦІАЦІЙ ТА УСТАНОВ (2019–2022 РОКИ)

Abstract

У статті висвітлюються роль, ініціативи та стратегічні напрями діяльності Міжнародної федерації бібліотечних асоціацій та установ (далі – ІФЛА) у 2019–2022 рр. Встановлено, що зазначений період став новим етапом у діяльності організації, яка в цей час провела низку важливих заходів та прийняла стратегічні програмні документи. Так, у 2019 р. на Всесвітньому інформаційному та бібліотечному конгресі в Афінах була прийнята  «Стратегія ІФЛА на 2019–2024 роки», в якій були сформульовані  чотири стратегічні напрями діяльності: зміцнення голосу бібліотек на глобальному рівні; розвиток та вдосконалення професійної практики; об’єднання та зміцнення професійної галузі; оптимізація організації ІФЛА. У 2020 р. був прийнятий важливий документ – «Заява про бібліотеки та відкрите та ефективне управління», яка підкреслює роль бібліотек у прийнятті ефективних державних рішень. Здійснено спробу проаналізувати діяльність Міжнародної федерації бібліотечних асоціацій та установ з реалізації головних напрямів «Стратегії ІФЛА на 2019–2024 роки». Протягом 2020–2022 рр. зусилля ІФЛА концентрувалися на проведенні самостійно чи у співпраці з міжнародними партнерами заходів, спрямованих на виконання Цілей сталого розвитку ООН, розвиток адвокації, розширення своєї присутності у роботі міжнародних організацій і на засіданнях міжнародного рівня (партнерство з ЮНЕСКО, участь у засіданнях ООН, сесіях Всесвітнього форуму міст тощо). Спостерігалося активне використання інтернет-платформ і ресурсів, розширена присутність Федерації в соціальних мережах (Instagram, LinkedIn), у 2021 р. запущений новий вебсайт. Значне місце у здійсненні комунікацій ІФЛА зі своїми членами належало проведенню вебінарів, телеконференцій, повідомленням новин на вебсайті, електронному листуванню. Головною інформаційною платформою для підтримки бібліотечного руху, ознайомлення з досвідом бібліотек світу залишається портал «Бібліотечна мапа світу», яка постійно поповнюється новими історіями. 17–19 серпня 2021 р. вперше  у режимі онлайн був проведений Всесвітній бібліотечний та інформаційний конгрес, який розглянув хід виконання «Стратегії ІФЛА на 2019–2024 роки» та актуальність її принципів. Значна увага приділялася перегляду і створенню стандартів: перегляд маніфестів публічних і шкільних бібліотек, 2020; затвердження «Рекомендацій ІФЛА для освітніх програм з бібліотечної справи та інформології», 2022 р. Протягом 2020–2021 рр. відбулася реорганізація системи управління ІФЛА, спрямована на збільшення прозорості її діяльності, підвищення ефективності та розвитку партнерських зв’язків; розширення регіонального представництва; підвищення фінансової та організаційної стійкості; створення більш різноманітних можливостей для участі; посилення підтримки волонтерів. Основною комунікаційною платформою залишився Всесвітній інформаційний бібліотечний конгрес, щорічне проведення якого відновилося у 2021 р. (у 2020 р. внаслідок пандемії COVID-19 не відбувся). Під час його роботи у 2021 та 2022 рр. були представлені щорічні підсумки діяльності ІФЛА з реалізації основних стратегічних напрямів. На Всесвітньому інформаційному та бібліотечному конгресі, який відбувся 26–28 липня 2022 р. у Дубліні, Ірландія, Україну представила член Президії ВГО Українська бібліотечна асоціація Оксана Бояринова. Вона виступила на трьох сесіях Конгресу ІФЛА, познайомивши учасників з українським досвідом підтримки молоді та розвитку лідерства, співпраці ВГО Українська бібліотечна асоціація з Міністерством цифрової трансформації України у національному проєкті з підвищення цифрової грамотності населення «Дія. Цифрова освіта», а також долю та діяльність українських бібліотек в умовах російської широкомасштабної війни з Україною.  Проведене дослідження встановило, що діяльність ІФЛА протягом 2019–2022 рр. засвідчує поступ у реалізації чотирьох стратегічних напрямів, сприяє  підвищенню ролі бібліотек в сучасному світі, більш ефективному використанню їх потенціалу, підвищенню освітнього та загальнокультурного рівня населення.