ПРОБЛЕМА ВИВЧЕННЯ РОСІЙСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ В КУРСІ ІСТОРІЇ ЗАРУБІЖНОЇ ЛІТЕРАТУРИ В УКРАЇНІ НА ТЛІ РОСІЙСЬКО-УКРАЇНСЬКОЇ ВІЙНИ 2022 РОКУ: ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ ІЗ ДОСВІДОМ ІЗРАЇЛЯ У ФОРМУВАННІ ПРОГРАМ ЛІТЕРАТУРОЗНАВЧИХ ДИСЦИПЛІН ІЗ ВКЛЮЧЕННЯМ НІМЕЦЬКОЇ ЛІТ
{"title":"ПРОБЛЕМА ВИВЧЕННЯ РОСІЙСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ В КУРСІ ІСТОРІЇ ЗАРУБІЖНОЇ ЛІТЕРАТУРИ В УКРАЇНІ НА ТЛІ РОСІЙСЬКО-УКРАЇНСЬКОЇ ВІЙНИ 2022 РОКУ: ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ ІЗ ДОСВІДОМ ІЗРАЇЛЯ У ФОРМУВАННІ ПРОГРАМ ЛІТЕРАТУРОЗНАВЧИХ ДИСЦИПЛІН ІЗ ВКЛЮЧЕННЯМ НІМЕЦЬКОЇ ЛІТ","authors":"Катерина Дубініна","doi":"10.31891/2308-4081/2022-12(1)-10","DOIUrl":null,"url":null,"abstract":"У статті продемонстровано унікальне місце літератури в культурі людства як доказ найвищого функціонування мови і одного з основних ознак формування нації та держави. Доведено актуальність дослідження в умовах Російсько-української війни 2022 р. та проаналізовано історію стосунків Росії і України як ключ до розуміння природи цієї війни. \nВ центрі дослідження розглянуто поняття «геноциду», з метою продемонструвати очевидні паралелі у долі українського та єврейського народів. У дослідженні також розкрито особливі культурні та історичні аспекти, які впливають на підбір та формування індивідуальних науково-педагогічних підходів до залучення німецького (для Ізраїлю) та російського (для України) компонентів у курс історії зарубіжної літератури та національних літературознавчих наук. У статті проаналізовано науково-педагогічний досвід Ізраїлю у формуванні основних підходів до дослідження та концепції вивчення німецької літератури як в Ізраїлі, так і у світі. Розглянуто шляхи залучення німецького компоненту в програми літературознавчих наук. Все це зроблено на основі ґрунтовного опрацювання магістерських та бакалаврських програм різних факультетів, відділів і кафедр гуманітарних та класичних університетів Ізраїлю, а також на основі праць провідних ізраїльських й світових дослідників в напрямку історії, літератури та педагогіки. \nЯк відповідь на запит суспільства, у статті розкриваються основні важелі, які слід враховувати при залучені чи вилучені російського компонента з програм вивчення зарубіжної літератури та української літератури. Запропоновано україноцентричну концепцію, враховуючи ізраїльський досвід, з відповідними науковими, літературознавчими, педагогічними, історичними, соціальними, культурними, політичними механізми роботи з російським літературним компонентом в українському науково-освітньому полі.","PeriodicalId":113315,"journal":{"name":"Comparative Professional Pedagogy","volume":"21 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0000,"publicationDate":"2022-06-30","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":"0","resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":null,"PeriodicalName":"Comparative Professional Pedagogy","FirstCategoryId":"1085","ListUrlMain":"https://doi.org/10.31891/2308-4081/2022-12(1)-10","RegionNum":0,"RegionCategory":null,"ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":null,"EPubDate":"","PubModel":"","JCR":"","JCRName":"","Score":null,"Total":0}
引用次数: 0
Abstract
У статті продемонстровано унікальне місце літератури в культурі людства як доказ найвищого функціонування мови і одного з основних ознак формування нації та держави. Доведено актуальність дослідження в умовах Російсько-української війни 2022 р. та проаналізовано історію стосунків Росії і України як ключ до розуміння природи цієї війни.
В центрі дослідження розглянуто поняття «геноциду», з метою продемонструвати очевидні паралелі у долі українського та єврейського народів. У дослідженні також розкрито особливі культурні та історичні аспекти, які впливають на підбір та формування індивідуальних науково-педагогічних підходів до залучення німецького (для Ізраїлю) та російського (для України) компонентів у курс історії зарубіжної літератури та національних літературознавчих наук. У статті проаналізовано науково-педагогічний досвід Ізраїлю у формуванні основних підходів до дослідження та концепції вивчення німецької літератури як в Ізраїлі, так і у світі. Розглянуто шляхи залучення німецького компоненту в програми літературознавчих наук. Все це зроблено на основі ґрунтовного опрацювання магістерських та бакалаврських програм різних факультетів, відділів і кафедр гуманітарних та класичних університетів Ізраїлю, а також на основі праць провідних ізраїльських й світових дослідників в напрямку історії, літератури та педагогіки.
Як відповідь на запит суспільства, у статті розкриваються основні важелі, які слід враховувати при залучені чи вилучені російського компонента з програм вивчення зарубіжної літератури та української літератури. Запропоновано україноцентричну концепцію, враховуючи ізраїльський досвід, з відповідними науковими, літературознавчими, педагогічними, історичними, соціальними, культурними, політичними механізми роботи з російським літературним компонентом в українському науково-освітньому полі.