ОБОРОННЕ БУДІВНИЦТВО НА ТЛІ ВІЙСЬКОВО-ПОЛІТИЧННОЇ СИТУАЦІЇ У СХІДНОМУ ПРИКАРПАТТІ В ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ ХІІІ – ХІV ст.

Abstract

Долина р. Верещиця – одна з вузлових територій галицько-волинського прикордоння, протягом ХІ–ХІV ст. була ареною військових протистоянь у боротьбі за оволодіння Галичиною, а також порубіжжям удільних Звенигородського та Перемишльського князівств. Центральна її частина разом із літописним Городком сформувалася на перетині стратегічних шляхів із Перемишля до Галича та з Белзької землі до Галицької. Військові дії 1219 – 1220 рр., коли угорський король Андрій зайняв Перемишль (і, значить, усю волость), а вірний йому галицький боярин Судислав Бернатович посадив своїх людей у Городку на Верещиці, знайшли відображення в літописах. Однак конкретний перебіг цих подій доволі скупо відображений в писемних джерелах. Розташоване в нижній течії р. Верещиця, поряд з долиною р. Дністер у с. Березець городище поки археологічно слабо вивчене. Потужні та колись протяжні вали, які оперізували це невідоме з літописів місто, свідчать про існування тут значного дружинного осередку. Місто було центром густозаселеної частини т.зв. наддні­стрянського опілля. Досліджено предмети, які свідчать про військову справу. Знахідки візантійських свинцевих печаток, ймовірно, вказують на присутність у цьому місті представників вищого духовенства. Натомість на менш родючих піщанистих землях Малого Полісся у верхів’ях р. Верещиця розташувалися дрібні боярські володіння. З врахуванням результатів найновіших археологічних розвідок на цій території охарактеризовано історичну роль давніх укріплень долини р. Верещиця. Встанов­лено їх датування. Проаналізовано чисельні знахідки середньовічного озброєння, які додатково ілюструють стан військової інфраструктури долини р. Верещиця.