АНТИКРИЗОВА ДІАГНОСТИКА В КОНТЕКСТІ УПРАВЛІННЯ ПІДПРИЄМСТВ

Abstract

В статті досліджуються питання щодо механізму побудови та проведення антикризової діагностики в контексті управління підприємств. Охарактеризовано суть та роль діагностики в системі антикризового управління, її мета, фактори, що впливають на її побудову моделі діагностики. Розглянуто індикатори кризового стану в рамках системи експрес-діагностики підприємства та фундаментальної діагностики. Охарактеризовані основні етапи здійснення експрес-діагностики розвитку кризових симптомів підприємства. Розглянута схема проведення експрес-діагностики та фундаментальної діагностики діяльності підприємства. З використанням методик експрес-діагностики та фундаментальної діагностики був здійснений аналіз фінансово-господарської діяльності підприємства – ФГ «Новосинявське» Хмельницької області, що вказує на необхідність практичного застосування системи антикризового управління. У дослідженні було проаналізовано основні показники аналізованого підприємства за 2019 – 2021 роки. Зокрема, проведено аналіз коефіцієнтів ліквідності, фінансової стійкості, ділової активності, рентабельності. Здійснивши діагностику досліджуваного підприємства, зроблено висновок щодо доцільності впровадження топ-менеджментом в процесі виробничо-господарської діяльності лише превентивних антикризових заходів задля поліпшення його діяльності. В процесі дослідження також систематизовано зарубіжні моделі прогнозування ймовірності банкрутства. Охарактеризовано двофакторну модель оцінки імовірності банкрутства, модель Е. Альтмана, модель Р. Таффлера і Г. Тішоу, модель Р. Ліса, модель К. Спрінгейта. Здійснено оцінювання ФГ «Новосинявське» на основі дискримінантних моделей щодо ймовірності банкрутства. Зазначено, що діагностика є вагомою складовою антикризового управління підприємством і має здійснюватись задовго до появи ознак кризи, що надає можливість господарюючому суб’єкту визначити обґрунтовані заходи, неминучі для недопущення настання фінансової кризи чи подолання вже наявної кризи; оцінити обсяги, масштаб та глибину кризи; проаналізувати можливості підприємства щодо забезпечення фінансової стійкості та прогнозування його подальшого розвитку.