ОБРАЗ «РАДЯНСЬКОЇ ЛЮДИНИ» У КОНТЕКСТІ ПРОБЛЕМИ ДВОМОВНОСТІ В ПЕРІОД «ЗАСТОЮ»

Abstract

У статті висвітлюються ключові методи трансформації мовно-культурних цінностей особистості, перетворення її у «радянську людину» у контексті проблеми двомовності періоду «застою». Визначено основні причини й наслідки впливу політики русифікації на формування нової особистості, її моделі поведінки і самоідентифікації. Це був визначальний крок у розбудові нової наднаціональної спільноти «радянський народ» у контексті проголошеного курсу на «злиття націй». Доведено, що мовна політика мала значний ефект на розвиток самобутності населення Радянської України і стала важливим методом формування радянської людини. Встановлено, що поряд з русифікацією суспільства радянська влада використовувала й інші інструменти формування нового світогляду населення. Особливо ефективно вони втілювалися через засоби масової інформації. Використовуючи обґрунтовані радянськими ідеологами міфи, тези, ідеологеми, радянські медіа здійснювали своєрідне зомбування, нав’язуючи потрібні ідеї пересічним громадянам. У контексті реалізації курсу на «злиття народів» певні інформаційні повідомлення радянських ЗМІ формували комплекс меншовартості в окремих етнічних груп, що зумовлювало швидку зміну мовно-культурних традицій свого народу на нові радянські. З’ясовано, що телебачення і кіноіндустрія значно вплинули на формування особистості періоду «застою». Російськомовний кінематограф поступово заполонив ефірний час. Через низку чинників українське кіно не мало змогу повноцінно конкурувати з російським. Визначено, що так зване «виховання мас» відбувалося ще зі шкільних років. Особливо активно впроваджувалася антирелігійна кампанія і русифікація. Розкрито значення ідеологічного обґрунтування місця жінки в радянському суспільстві в контексті формування образу «радянської людини». Чільне місце в контексті трансформації світогляду населення мав розвиток радянської обрядовості. З’ясовано, що радянська політика у галузі культури мала негативні наслідки, оскільки суттєво вплинула на етнодемографічні процеси, деформувала ідентичність окремих категорій населення, які не сприймали мовно-культурних і національних особливостей державотворення України від моменту проголошення незалежності.