СУРФАКТАНТНИЙ ПРОТЕЇН А1 (SP-A1) – МОЛЕКУЛЯРНИЙ БІОМАРКЕР УШКОДЖЕННЯ ЛЕГЕНЬ ПРИ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОМУ ЦУКРОВОМУ ДІАБЕТІ

Abstract

РЕЗЮМЕ. Цукровий діабет посідає одне з перших місць у структурі ендокринних захворювань і вражає багато органів, у тому числі й легені. Важливою ланкою в патогенезі захворювань органів дихання є стан сурфактанту легень і зокрема сурфактантного протеїну А1 (SP-A1). У науковій літературі недостатньо даних щодо використання сироваткового SP-A1 як потенційного біомаркера ушкодження легень. Мета – оцінити інформативність вмісту сурфактантного протеїну А1 в сироватці крові в якості прогностичного біомаркера ушкодження легень при експериментальному цукровому діабеті. Матеріал і методи. Модель цукрового діабету відтворювали шляхом внутрішньоочеревинного введення білим щурам стрептозотоцину фірми «Sigma» (США), розведеного в 0,1 М цитратному буфері з рН 4,5, з розрахунку 60 мг/кг маси тіла. Контрольній групі тварин внутрішньоочеревинно вводили еквівалентну дозу 0,1 М цитратного буферного розчину з рН 4,5. У сироватці крові визначали вміст SP-A1 за методом імуноферментного аналізу з використанням наборів Rat ELISA Kits (США) через 14, 28, 42 і 70 діб після ін’єкції стрептозотоцину. Результати. Проведені біохімічні дослідження сироватки крові показали, що у тварин з цукровим діабетом спостерігається підвищення рівня SP-A1 на всіх етапах експерименту. Зокрема, вміст SP-A1 у сироватці крові зріс через 14 діб на 7,9 %, через 28 діб на 49,0 %, через 42 доби на 69,5 % і через 70 діб на 91,6 %, порівняно з показниками контрольної групи тварин. Висновки. Експериментальний цукровий діабет протягом усього періоду дослідження супроводжується підвищенням у сироватці крові вмісту сурфактантного протеїну А1 і може розглядатись в якості молекулярного біомаркера легеневого ушкодження при даній патології.