ОСОБЛИВОСТІ ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ ВЧИТЕЛІВ ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ ДО ЗДОРОВ’ЯЗБЕРІГАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Abstract

Актуальність. Аналіз сучасних інноваційних підходів до здоров’язберігаючої діяльності в умовах ЗВО, свідчить про наявність обґрунтування і розробки концепцій формування здорового способу життя студентів у процесі фізичного виховання. Створено ефективну систему сприяння здоров’язбереженню особистості в умовах педагогічної освіти, що реалізується в період навчання у ЗВО. Запропоновані до використання інноваційні здоров’язберігаючі технології дозволили забезпечити єдність і взаємозв’язок блоків даної моделі з метою сприяння формуванню здорового способу життя особистості студента, а також – формування у них готовності до здоров’язберігальної діяльності у роботі зі школярами. Доведено, що концепцію сприяння здоров’язбереженню особистості можна ефективно реалізовувати в системі педагогічної освіти при високій організаційній культурі педагогічного навчального закладу, підготовленості викладача (педагогічного колективу) до даної роботи, достатньому науково-методичному забезпеченні та застосуванні адекватних поставленим завданням критеріїв оцінки діяльності студентів. Мета дослідження – визначити компоненти підготовленості майбутніх учителів фізичної культури до здоров’язбережувальної професійної діяльності. Методи дослідження: теоретичний аналіз, синтез та узагальнення даних науково- методичної літератури щодо застосування інноваційних здоров’язберігаючих технологій у процесі фізичного виховання студентської молоді, що реалізується в період навчання у ЗВО. Результати. Здоров’язбережувальне освітнє середовище – це сукупність психолого- педагогічних, екологічних, фізкультурно-оздоровлювальних, медичних, гігієнічних, виховних чинників, які спрямовані на зміцнення та збереження здоров’я учасників освітнього процесу. Раціональна організація навчального процесу, на наш погляд, є організація занять на основі принципів здоров’язбереження, використання здоров’язбережувальних технологій, організація і проведення рухових перерв, дотримання правил особистої та громадської гігієни в психолого- педагогічному просторі навчального закладу. Здоров’язбережувальна діяльність у вищому навчальному закладі має ґрунтуватися на системному підході, що передбачає участь у ній усіх суб’єктів навчально-виховного процесу. Відповідно до цього метою здоров’язбережувальної освітньої технології є забезпечення умов фізичного, психічного, соціального і духовного комфорту, що сприяє збереженню та зміцненню здоров’я суб’єктів освітнього процесу, їхній продуктивній навчально-пізнавальній і практичній діяльності, яка ґрунтується на науковій організації праці та культурі здорового способу життя особистості [10]. Особливістю підготовленості майбутніх учителів фізичної культури до здоров’язбережувальної професійної діяльності, на наш погляд, виходячи зі специфіки здоров’язбереження, доцільно виокремити мотиваційний, когнітивний, діяльнісний, рефлексивний і професійно-здоров’язбережувальний компоненти. Висновки: здоров’язбережувальна професійна діяльність учителя фізичної культури – складне, поліфункціональне соціальне явище з управління процесом здоров’язбереження, що передбачає впровадження фізкультурно-оздоровлювальних, еколого-гігієнічних, психо- валеологічних, медико-валеологічних, оздоровчо-розвивальних та інших здоров’язбережувальних методик у навчально-виховний процес, які не зашкоджують, а сприяють зміцненню і збереженню здоров’я, спрямовані на формування здоров’язбержувального освітнього середовища.