{"title":"НАУКОВА ШКОЛА ЯК ПРЕДМЕТ ПЕДАГОГІЧНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ","authors":"S. Saiapina","doi":"10.31865/2414-9292.10.2019.182200","DOIUrl":null,"url":null,"abstract":"У статті проаналізовано поняття «наукова школа» (неформальне наукове співтовариство, що характеризується взаєминами «учитель – учні», які зумовлюють спадкоємність суб’єктивних (особистісних) й об’єктивних компонентів їхньої наукової діяльності; динамічна одиниця педагогічної науки, що забезпечує наступність наукового знання й наукових поколінь; особлива форма наукового співробітництва), її ознаки (єдність місця та часу свого існування; наявність лідера; оригінальність ідей і теорій; самосвідомість школи; неформальні об’єднання вчених; відкрита система; визнання школи в країні та за кордоном), функції (збереження досвіду наукової діяльності та накопичених знань): евристичну (придбання нових знань), дослідницьку, педагогічну). Доведено, що наукові школи можуть бути розглянуті з погляду їх змістовного, процесуального (організаційного) й особистісного компонентів.","PeriodicalId":153010,"journal":{"name":"Професіоналізм педагога: теоретичні й методичні аспекти","volume":"73 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0000,"publicationDate":"2019-10-04","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":"0","resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":null,"PeriodicalName":"Професіоналізм педагога: теоретичні й методичні аспекти","FirstCategoryId":"1085","ListUrlMain":"https://doi.org/10.31865/2414-9292.10.2019.182200","RegionNum":0,"RegionCategory":null,"ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":null,"EPubDate":"","PubModel":"","JCR":"","JCRName":"","Score":null,"Total":0}
引用次数: 0
Abstract
У статті проаналізовано поняття «наукова школа» (неформальне наукове співтовариство, що характеризується взаєминами «учитель – учні», які зумовлюють спадкоємність суб’єктивних (особистісних) й об’єктивних компонентів їхньої наукової діяльності; динамічна одиниця педагогічної науки, що забезпечує наступність наукового знання й наукових поколінь; особлива форма наукового співробітництва), її ознаки (єдність місця та часу свого існування; наявність лідера; оригінальність ідей і теорій; самосвідомість школи; неформальні об’єднання вчених; відкрита система; визнання школи в країні та за кордоном), функції (збереження досвіду наукової діяльності та накопичених знань): евристичну (придбання нових знань), дослідницьку, педагогічну). Доведено, що наукові школи можуть бути розглянуті з погляду їх змістовного, процесуального (організаційного) й особистісного компонентів.