ІРРАЦІОНАЛЬНІ ЦІННОСТІ ПОПУЛІЗМУ В СУЧАСНОМУ СВІТІ

Акцентуючи увагу на загальних характеристиках популізму як явища, що спираються перш за все на доробок західних політологів, висвітлено, зокрема, такі питання, як прояви популізму в сучасному світі через призму ірраціоналізму. До уваги береться й сучасна українська політика, популістські прийоми політичної боротьби, філософський дискурс цього поняття. Увагу науковців привертали прояви популізму в актуальному політичному просторі країн Східної Європи. Доведено, що дослідники вказали також на популістську складову у діяльності практично усіх українських партій, на зв’язок між популізмом та кризою представницької функції вітчизняної партійної системи. Водночас можна вказати на чималі відмінності та розбіжності у поглядах науковців.Перед український суспільством знову постає проблема пошуку ефективних способів політичного розвитку. Можливо для подолання низки стереотипів та популізму в сучасному українському суспільстві варто більше уваги приділяти формуванню раціоналізму та практичності політичних рішень. Звертаючись до  ідей популізму в контексті ідеологій, дана проблематика набирає іншого політичного дискурсу, слід зазначити, що це явище сьогодні набуло статусу повсякденного досвіду. Боротьба за владу є основною темою й рушійним мотивом цієї сфери спілкування. Чим більш відкритим й демократичним є життя суспільства, тим більше уваги приділяється пополізму у суспільстві. Популізм розповсюджений найбільшою мірою серед верств з низьким рівнем політичної і правової культури і в умовах ще не окріплих структур народовладдя. Нездатність мас відрізнити демагогію від реалістичних пропозицій, чорно-біле бачення світу, готовність обожнити чергового кумира і ненавидіти його конкурентів — усі симптоми невисокої політичної культури досить активно використовуються популістськими лідерами для мобілізації суспільної підтримки.Таким чином, небезпека чистого популізму й для самого політика, що схиляється до цієї стратегії, полягає в тому, що, висунувши кілька популярних гасел, він швидко стає їх заручником, і будь-яка спроба коректування або зміни курсу сприймається його електоратом як зрада. А оскільки, як відомо, настрої маси мінливі, популістська політика виглядає безцільним метанням зі одної сторони в іншу. Насправді ж тут точний і тонкий розрахунок — бути завжди в "команді" більшості. Меншість популістів не цікавить, тому що вона не робить погоди на виборах. Відтак популіст завжди виступає як ворог плюралізму і консенсусу, що досягається на шляху діалогу з усіма суспільними групами та їхніми політичними представництвами.У свою чергу, одна з найбільших небезпек популізму для суспільства полягає в тім, що він є перешкодою на шляху нормального функціонування такої основоположної засади, як делегування владних повноважень суспільною групою довіреній особі.