Сутність, моделі та етапи формування і реалізації державної політики у сфері культури в сучасній Україні

У статті здійснено теоретико-практичне висвітлення та удосконалення основних засад сутності, моделей та етапів формування і реалізації державної політики у сфері культури в сучасній Україні. Запропоновано концептуальну основу, що відображає сутність культурної політики у вигляді трирівневої моделі, яка розглядає культуру на мега-, макро- та мікрорівнях, у взаємозв’язку з природою (мегарівень), політикою та економікою (макрорівень) і людиною (мікрорівень). Розглянуто та охарактеризовано дві конфігурації моделей державної політики у сфері культури: 1) ліберальна, частково державна, державна бюрократично-просвітницька, державна престижно-просвітницька, національно-емансипаційна; 2) популістична, патерналістична, культуралістична, соціодинамічну. Доведено, що базовим критерієм вибору тієї або іншої моделі виступає значення та функції культури у суспільстві на конкретному етапі його розвитку. Обґрунтовано та запропоновано сучасній українській державі перейти до моделі відкритого доступу державної політики у сфері культури на основі партнерської взаємодії. Доведено, що для забезпечення переходу до моделі відкритого доступу необхідно реалізувати такі дві основні інституційні цілі як: 1) впровадити учасницьку модель урядування у сфері культури, що функціонуватиме на засадах відкритого доступу та сприятиме сталості сектора культури; 2) закріпити суспільно орієнтовану модель діяльності інституцій культури бюджетного та позабюджетного секторів. Розкрито поняття «суспільно орієнтовані інституції». Охарактеризовано такі 8 основних етапів формування та реалізації державної політики у сфері культури, як: 1) визначення проблеми; 2) формування «порядку денного»; 3) розробка варіантів вирішення проблеми; 4) вибір політики; 5) планування політики; 6) реалізація політики; 7) оцінювання політики; 8) перегляд політики. З’ясовано, що у сучасній Україні зазначеним вище етапам надається непропорційна увага: найбільше акцентується суспільна увага на етапі планування та етапі реалізації державної політики у сфері культури.