Розробка класифікацій родовищ нафти за вмістом металів (на прикладі Дніпровсько-Донецької западини)

Представлено результати багаторічних геохімічних досліджень вмісту таких металів, як алюміній, ртуть, хром, марганець, залізо, цинк, кобальт, нікель та ванадій, а також загальних концентрацій цих металів і сірки у нафті з 36 родовищ основного нафтогазоносного регіону України – Дніпровсько-Донецької западини.Мета досліджень полягала у розробці класифікації родовищ нафти на прикладі Дніпровсько-Донецької западини на основі геохімічних досліджень вмісту металів та їх кластерного аналізу, яку можна використовувати як найсуворіший критерій їх поділу на дві принципово різні групи – родовища, сформовані переважно нафтами біогенного походження, та родовища, що містять нафту суттєво абіогенної генерації.За результатами кластерного аналізу вперше розроблено природні класифікації цих родовищ за переліченими показниками та за співвідношенням V/Ni, що наведено у статті у вигляді дендрограм. Показано, що за результатами кластерного аналізу, вибіркові середні значення проаналізованих показників значущо відрізняються між окремими родовищами чи групами родовищ в установлених рядах, що можна інтерпретувати в термінології якісної оцінки так: аномально низькі; низькі; нижче середніх; середні; вище середніх; високі; аномально високі. Аналіз результатів досліджень та їхня інтерпретація у генетичному сенсі із порівнянням з трьома різними геохімічними критеріями відношення походження нафти до абіогенних або біогенних джерел нафтогенезу, згідно з існуючими уявленнями, надали можливість встановити, по-перше, родовища, які за кожним із цих уявлень відносяться до сформованих переважно абіогенною речовиною, по-друге, встановити та проаналізувати збіг та відмінності у переліку цих родовищ.Обґрунтовано, що порівняльний аналіз результатів кластеризації розглянутих родовищ за вмістом у нафті таких абіогенних елементів, як алюміній і ртуть, за результатами їх кластеризації за концентраціями ванадію, хрому і кобальту показує, що сукупність родовищ, які відносяться до кластерів з високим і аномально високим вмістом ванадію, хрому і кобальту, відрізняється від переліку родовищ з високими та аномально високими концентраціями алюмінію і ртуті тільки відсутністю Юр’ївського родовища. Таким чином, є сенс брати до уваги як критерій виділення родовищ з нафтою суттєво абіогенного походження, крім концентрацій ванадію, хрому і кобальту, ще й співвідношення Co/Ni та Cr/Ni.