Державна політика цифрового розвитку сфери музейної справи французької республіки: досвід для України

Метою статті є висвітлення державної політики цифрового розвитку сфери музейної справи Французької Республіки. Теоретичну основу становлять праці науковців, дослідження веб-сайтів Міністерства культури Французької Республіки, французьких культурних інституцій, ознайомлення з нормативно-правовими документами. Праці науковців охоплювали: здійснення комплексного критичного аналізу законів і політики, які стосуються культурної спадщини по всій Європі, розглядаючи їх у світлі сучасних викликів, з якими стикається Європейський Союз; виокремлення важливості подальшого дослідження розвитку цифрових інфраструктур до 2030 року України спираючись на досвід Французької Республіки та інших європейських держав; належного врядування, яке є одним з основних факторів конкурентоспроможності держави, розвитку її економіки та передумовою європейської інтеграції. Методологічною основою дослідження є комплекс прийомів, спрямованих на узагальнення та систематизацію аналізу матеріалу. У статті досліджено децентралізаційні процеси та етапи цифровізації в музейних інституціях Франції, виокремлено три місії, які покладені на музеї Франції щодо оцифрування та онлайн публікація музейних колекцій, проаналізовано пріоритети цифрового поширення колекцій музеїв у Франції тощо. Розкрито основні засади державної політики цифрового розвитку у сфері музейної справи Французької республіки. У питаннях оцифрування та цифровізації в музейних інституціях і цифрового розповсюдження колекцій в мережі «Інтернет». Робота покликана продемонструвати теоретичні аспекти процесу поширення цировізації та взаємодії органів влади та музейних інституцій. Ключовим аспектом є виокремлення напрямку дослідження теми, а саме цифровізаційних процесів, застосування та їх керівництво.