{"title":"俄罗斯联邦在2020年XXXII小奥林匹斯和XVI副总统之前的信息攻击","authors":"Serhii Kulyk","doi":"10.29038/2524-2679-2021-03-103-128","DOIUrl":null,"url":null,"abstract":"У сучасному глобалізованому світі Олімпійські і Паралімпійські Ігри набули значної політизації, а твердження «спорт поза політикою» викликає все більше суперечок і дискусій серед глядачів, дослідників, журналістів, організаторів і учасників змагань. Зважаючи на це, напередодні Літніх Олімпійських Ігор у Токіо 2020 р. МОК дозволив з певними обмеженнями висловлювати спортсменам свої політичні погляди. У випадку з Україною проти якої триває збройна агресія РФ, і кількість гібридних загроз постійно збільшується, виступи спортсменів, команд на олімпійських аренах, спорт загалом став критично важливою сферою двосторонніх і міжнародних відносин. \nАвтор проаналізував найрезонансніші (дез)інформаційні атаки, тенденційно спрямований пропагандистський контент, фейки російського інформаційного простору, пов’язані з участю представників, спортсменів команд збірної України у ЛОПІ 2020 р. Серед них: спільне фото легкоатлетки Я. Магучіх (J. Mahuchikh) із російською спортсменкою М. Ласіцкене (M. Lasitskene) з національними прапорами країн; провокація щодо виступу і фото Ж. Беленюка (J. Beleniuk); «інцидент» за участю делегацій цих держав на Церемонії відкриття Паралімпійських Ігор; відмова бігуна І. Цвєтова (I. Tsvietov) зробити спільне фото із спортсменами Росії; реакція російських ЗМІ і користувачів соціальних мереж на ситуацію щодо дискваліфікації малайзійського спортсмена і причетності до цього України. Встановлено, що в Україні і Росії викликали широкий суспільний резонанс випадки на Іграх, коли українські атлети по-різному повели себе під час нагородження, перебуваючи поруч із атлетами РФ. Автор акцентує увагу, що деяку українські спортсмени навмисно вкладали політичний зміст у свої дії, але деякі поводилися суто емоційно і лише згодом їхні дії почали тлумачити в політичних дискусіях. Проведений контент-аналіз дав підставу зробити висновок, що російська пропаганда цілеспрямовано формує негативний імідж українських спортсменів, керівництва вітчизняних спортивних організацій, влади загалом, з метою сформувати образ недолугості, недосвідченості. Автор виокремив провідні антиукраїнські гасла, наголосивши при цьому, що російські мас-медіа у різних випадках свідомо політизують або деполітизують цільову аудиторію.","PeriodicalId":33601,"journal":{"name":"Mizhnarodni vidnosini suspil''ni komunikatsiyi ta regional''ni studiyi","volume":" ","pages":""},"PeriodicalIF":0.0000,"publicationDate":"2021-10-27","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":"0","resultStr":"{\"title\":\"ІНФОРМАЦІЙНІ АТАКИ РОСІЙСЬКОЇ ФЕДЕРАЦІЇ ПРОТИ УКРАЇНИ ПІД ЧАС ПРОВЕДЕННЯ XXXII ЛІТНІХ ОЛІМПІЙСЬКИХ І XVI ПАРАЛІМПІЙСЬКИХ ІГОР У ТОКІО 2020 РОКУ\",\"authors\":\"Serhii Kulyk\",\"doi\":\"10.29038/2524-2679-2021-03-103-128\",\"DOIUrl\":null,\"url\":null,\"abstract\":\"У сучасному глобалізованому світі Олімпійські і Паралімпійські Ігри набули значної політизації, а твердження «спорт поза політикою» викликає все більше суперечок і дискусій серед глядачів, дослідників, журналістів, організаторів і учасників змагань. Зважаючи на це, напередодні Літніх Олімпійських Ігор у Токіо 2020 р. МОК дозволив з певними обмеженнями висловлювати спортсменам свої політичні погляди. У випадку з Україною проти якої триває збройна агресія РФ, і кількість гібридних загроз постійно збільшується, виступи спортсменів, команд на олімпійських аренах, спорт загалом став критично важливою сферою двосторонніх і міжнародних відносин. \\nАвтор проаналізував найрезонансніші (дез)інформаційні атаки, тенденційно спрямований пропагандистський контент, фейки російського інформаційного простору, пов’язані з участю представників, спортсменів команд збірної України у ЛОПІ 2020 р. Серед них: спільне фото легкоатлетки Я. Магучіх (J. Mahuchikh) із російською спортсменкою М. Ласіцкене (M. Lasitskene) з національними прапорами країн; провокація щодо виступу і фото Ж. Беленюка (J. Beleniuk); «інцидент» за участю делегацій цих держав на Церемонії відкриття Паралімпійських Ігор; відмова бігуна І. Цвєтова (I. Tsvietov) зробити спільне фото із спортсменами Росії; реакція російських ЗМІ і користувачів соціальних мереж на ситуацію щодо дискваліфікації малайзійського спортсмена і причетності до цього України. Встановлено, що в Україні і Росії викликали широкий суспільний резонанс випадки на Іграх, коли українські атлети по-різному повели себе під час нагородження, перебуваючи поруч із атлетами РФ. Автор акцентує увагу, що деяку українські спортсмени навмисно вкладали політичний зміст у свої дії, але деякі поводилися суто емоційно і лише згодом їхні дії почали тлумачити в політичних дискусіях. Проведений контент-аналіз дав підставу зробити висновок, що російська пропаганда цілеспрямовано формує негативний імідж українських спортсменів, керівництва вітчизняних спортивних організацій, влади загалом, з метою сформувати образ недолугості, недосвідченості. Автор виокремив провідні антиукраїнські гасла, наголосивши при цьому, що російські мас-медіа у різних випадках свідомо політизують або деполітизують цільову аудиторію.\",\"PeriodicalId\":33601,\"journal\":{\"name\":\"Mizhnarodni vidnosini suspil''ni komunikatsiyi ta regional''ni studiyi\",\"volume\":\" \",\"pages\":\"\"},\"PeriodicalIF\":0.0000,\"publicationDate\":\"2021-10-27\",\"publicationTypes\":\"Journal Article\",\"fieldsOfStudy\":null,\"isOpenAccess\":false,\"openAccessPdf\":\"\",\"citationCount\":\"0\",\"resultStr\":null,\"platform\":\"Semanticscholar\",\"paperid\":null,\"PeriodicalName\":\"Mizhnarodni vidnosini suspil''ni komunikatsiyi ta regional''ni studiyi\",\"FirstCategoryId\":\"1085\",\"ListUrlMain\":\"https://doi.org/10.29038/2524-2679-2021-03-103-128\",\"RegionNum\":0,\"RegionCategory\":null,\"ArticlePicture\":[],\"TitleCN\":null,\"AbstractTextCN\":null,\"PMCID\":null,\"EPubDate\":\"\",\"PubModel\":\"\",\"JCR\":\"\",\"JCRName\":\"\",\"Score\":null,\"Total\":0}","platform":"Semanticscholar","paperid":null,"PeriodicalName":"Mizhnarodni vidnosini suspil''ni komunikatsiyi ta regional''ni studiyi","FirstCategoryId":"1085","ListUrlMain":"https://doi.org/10.29038/2524-2679-2021-03-103-128","RegionNum":0,"RegionCategory":null,"ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":null,"EPubDate":"","PubModel":"","JCR":"","JCRName":"","Score":null,"Total":0}
ІНФОРМАЦІЙНІ АТАКИ РОСІЙСЬКОЇ ФЕДЕРАЦІЇ ПРОТИ УКРАЇНИ ПІД ЧАС ПРОВЕДЕННЯ XXXII ЛІТНІХ ОЛІМПІЙСЬКИХ І XVI ПАРАЛІМПІЙСЬКИХ ІГОР У ТОКІО 2020 РОКУ
У сучасному глобалізованому світі Олімпійські і Паралімпійські Ігри набули значної політизації, а твердження «спорт поза політикою» викликає все більше суперечок і дискусій серед глядачів, дослідників, журналістів, організаторів і учасників змагань. Зважаючи на це, напередодні Літніх Олімпійських Ігор у Токіо 2020 р. МОК дозволив з певними обмеженнями висловлювати спортсменам свої політичні погляди. У випадку з Україною проти якої триває збройна агресія РФ, і кількість гібридних загроз постійно збільшується, виступи спортсменів, команд на олімпійських аренах, спорт загалом став критично важливою сферою двосторонніх і міжнародних відносин.
Автор проаналізував найрезонансніші (дез)інформаційні атаки, тенденційно спрямований пропагандистський контент, фейки російського інформаційного простору, пов’язані з участю представників, спортсменів команд збірної України у ЛОПІ 2020 р. Серед них: спільне фото легкоатлетки Я. Магучіх (J. Mahuchikh) із російською спортсменкою М. Ласіцкене (M. Lasitskene) з національними прапорами країн; провокація щодо виступу і фото Ж. Беленюка (J. Beleniuk); «інцидент» за участю делегацій цих держав на Церемонії відкриття Паралімпійських Ігор; відмова бігуна І. Цвєтова (I. Tsvietov) зробити спільне фото із спортсменами Росії; реакція російських ЗМІ і користувачів соціальних мереж на ситуацію щодо дискваліфікації малайзійського спортсмена і причетності до цього України. Встановлено, що в Україні і Росії викликали широкий суспільний резонанс випадки на Іграх, коли українські атлети по-різному повели себе під час нагородження, перебуваючи поруч із атлетами РФ. Автор акцентує увагу, що деяку українські спортсмени навмисно вкладали політичний зміст у свої дії, але деякі поводилися суто емоційно і лише згодом їхні дії почали тлумачити в політичних дискусіях. Проведений контент-аналіз дав підставу зробити висновок, що російська пропаганда цілеспрямовано формує негативний імідж українських спортсменів, керівництва вітчизняних спортивних організацій, влади загалом, з метою сформувати образ недолугості, недосвідченості. Автор виокремив провідні антиукраїнські гасла, наголосивши при цьому, що російські мас-медіа у різних випадках свідомо політизують або деполітизують цільову аудиторію.
求助内容：
应助结果提醒方式：
京公网安备 11010802042870号
