Хірургічні аспекти дерматологічної військово-лікарської експертизи: проблеми та перспективи

Актуальність. Сучасний стан військово-лікарської експертизи осіб, що призиваються до лав Збройних Сил України (ЗС України) не відповідає вимогам воєнного часу і ґрунтується на наказі Міністерства Оборони України № 402 від 14.08.2008. Проведення даного виду експертизи на даний час проводиться дерматологом, без використання актуальних методів діагностики, що потенційно збільшує ризик виявлення серйозних захворювань шкіри в лавах ЗС України і суттєво зменшує боєздатність та підвищує матеріальні витрати. Метою  даної роботи є пошук у сучасній літературі та порівняння сучасних рекомендацій із подібними рекомендаціями розвинутих країн, що містять прості та досить відтворювані інструкції щодо проведення військово-лікарської експертизи і мають більш широкий допуск до військової служби пацієнтів з новоутвореннями шкіри. Матеріали та методи. З використанням методів систематичного, бібліосемантичного та ретроспективного аналізу вивчено наукові публікації та керівні документи з залученням електронних баз даних  MEDLINE/PubMed, EMBASE/Excerpta Medica,  Cochrane Library, PubMed  та  Google Scholar. Глибиною в 15 років було проаналізовано 10 публікацій, які і увійшли в наш огляд щодо переліку захворювань та станів шкіри, методів обстеження і діагностики, регламентуючі документи (накази) медичної служби ЗС України та ЗС Німеччини з метою визначення ступеню придатності до військової служби, носіння військового одягу, взуття та спеціального спорядження. Результати. Проаналізовані регламентуючі документи не дозволяють провести ефективну експертизу дерматологічних захворювань, і ґрунтуються на застарілих даних. Констатовано відсутність номенклатури умов клінічних, лабораторних та морфологічних ознак які мають враховуватись кожним спеціалістом, що проводять дерматологічну експертизу конкретної особи. Проведено попередній аналіз літературних даних щодо визначення професійної придатності призовників та військовослужбовців ЗС України з доброякісними та злоякісними новоутвореннями шкіри. Визначено комплекс обстежень, застосування яких забезпечує військово-лікарську експертизу кандидатів на військову службу та допуск до служби вже діючих військовослужбовців. Висновки. Встановлено, що сучасна  військово-лікарська експертиза дерматологічних хворих потребує реформування із врахуванням досягнень дерматології і тенденцій у військовій медицині розвинутих країн. Показано, що дійсні на сьогодні накази та регламентуючі документи не відповідають сучасним вимогам щодо проведення якісної військово-лікарської  експертизи пацієнтів з хворобами шкіри та підшкірної клітковини. Наявні регламентуючі документи перш за все вимагають корекції, яка полягає у чіткому визначенні станів та захворювань у осіб, яким проводиться  військово-лікарська експертиза з приводу хвороб шкіри та підшкірної клітковини, зокрема онкодерматології.