Епідеміологічні особливості лептоспірозу серед населення України та у військових колективах

Вступ. Лептоспіроз є одним з найпоширеніших зоонозів у світі, виявляється на усіх заселених континентах. Актуальність проблеми лептоспірозу зумовлена тим, що він завдає значну соціальну та економічну шкоду. Підвищують соціальне значення лептоспірозу й спорадичні хвороби, що залишаються нерозпізнаними та перебігають під іншими діагнозами і в подальшому призводять до ускладнень стану здоров’я хворої людини. Лептоспіроз з різних причин залишається неконтрольованою нозологічною формою. Через значне поширення на території України ця інфекційна хвороба є небезпечною, особливо для військових колективів. Мета. Визначити епідеміологічні особливості лептоспірозу серед населення України та у військових колективах. Матеріали і методи. У роботі використані офіційні статистичні дані Центру громадського здоров’я України щодо захворюваності населення на лептоспіроз за формою 1/МЕД та звіти Регіональних санітарно-епідеміологічних управлінь для вивчення інфекційної захворюваності серед військовослужбовців Збройних Сил України за 2021–2022 рр. Для цього  застосовані методи комплексного епідеміологічного аналізу, зокрема статистичний та бібліографічний. Результати. В Україні ензоотичні території з лептоспірозу виявлені майже в усіх областях. За останні 20 років відмічено помітне зростання захворюваності населення на лептоспіроз. Вивчаючи показники захворюваності населення України на лептоспіроз було встановлено, що у 2022 році цей показник підвищився на 7,66 % і становив 0,70 на 100 тис. людей (130 випадків), проти 0,64 на 100 тис. осіб (122 випадки) у 2021 році. Хвороба реєструвалася спорадично, проте спалахів не зареєстровано. Гендерний розподіл залишається незмінним: чоловіки займають частку у 84,41 % серед осіб, що захворіли на лептоспіроз, а жінки – 15,59 % відповідно. Міське населення хворіє з однаковою частотою як і сільське. Діти становили  лише 6,1 %. Враховуючи літньо-осінню сезонність хвороби встановлено, що показники захворюваності у 2022 році були дещо вищими ніж у 2021 році. Було виявлено підвищення показників у червні – 0,03 на 100 тис. населення (13 випадків) у 2022 році з максимальним підйомом захворюваності у серпні 2022 року – 0,09 на 100 тис. населення (39 випадків). Вивчаючи захворюваність на лептоспіроз серед військовослужбовців Збройних Сил України відповідно до регіонів відповідальності Регіональних санітарно-епідеміологічних управлінь (РСЕУ) встановлено, що природні і антропургічні осередки зареєстровано в усіх областях на території регіону відповідальності 108 РСЕУ. В 2022 році захворювання людей на лептоспіроз реєструвалося на території Дніпропетровської області. Так з червня по жовтень захворіло 6 військовослужбовців за контрактом та 40 військовослужбовців призваних за мобілізацією. В інших РСЕУ ця хвороба у 2021–2022 роках не встановлена. Висновки. Враховуючи клімато-географічні особливості території та велику кількість видів диких та свійських тварин, які є резервуаром лептоспір, Україна належить до територій з високою поширеністю лептоспірозу як серед цивільного населення, так і серед військовослужбовців.